Суд

1 серпня 2013 року

Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Голосіївського суду столиці, яким Дмитра та Сергія Павличенків було визнано винними у вбивстві судді Зубкова.

“Керуючись статтею 379 КПК 1969 року суд обмежується оголошенням результативної частини ухвали. Суд ухвалив: апеляційну скаргу засуджених Павличенків залишити без задоволення”, — оголосив головуючий суддя.

Крім того, суд задовольнив скаргу прокуратури щодо скасування окремої ухвали Голосіївського районного суду, яка стосувалася визнання порушень допущених під час слідства.

Повний текст рішень Апеляційного суду міста Києва щодо Сергія та Дмитра Павличенків відбудеться 7 серпня о 13.00.

Як відомо, 21 березня 2011 року був убитий суддя Шевченківського районного суду міста Києва Сергій Зубков. За підозрою у скоєнні цього злочину був затриманий Дмитро Павличенко та його син Сергій.

7 грудня 2011 року прокуратура столиці передала до Голосіївського райсуду Києва кримінальну справу за обвинуваченням батька та сина Павличенків в убивстві судді Зубкова.

2 жовтня 2012 року суд приговорив Дмитра Павличенка до довічного ув’язнення, а його сина Сергія до 13 років позбавлення волі.

14 січня 2013 року Апеляційний суд розпочав розгляд скарги на вирок Голосіївського районного суду столиці у "справі Павличенків".

6 серпня 2013 року

Захист Василя Волги вимагає виправдати свого підзахисного по обвинуваченню в отримані хабара та перекваліфікувати епізод з водієм у службову недбалість. Відповідну заяву зробила адвокат В.Волги Олена Сотник.

"Фактично, касаційна скарга стосувалася її вимоги двох вимог частин. Перша частина — це по обвинуваченню у замаху на отримання хабара. Тут ми просимо, звичайно виправдовувальний вирок, друга частина стосувалася перекваліфікації епізоду з водієм. Тут ми просимо перекваліфікації на недбалість: недбалість В.Волги при виконанні службових обов’язків при призначенні водія на посаду спеціаліста у комісії", — заявила О.Сотник.

Нагадаємо, сьогодні слухання касаційної скарги у справі Василя Волги перенесли на 29 жовтня через неявку одного із захисників.

Зазначимо, В.Волгу визнали винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2. ст. 15, ч.3. ст. 368 Кримінального кодексу (замах на отримання хабара), а також у злочині, передбаченого ч.3 ст. 191 (привласнення, розтрата майна, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Як повідомляв УНН, Шевченківський районний суд Києва призначив покарання колишньому голові Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг В.Волзі у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Також позбавили рангу державного службовця і права обіймати пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах і установах усіх форм власності строком на 3 роки.

Як відомо, В.Волгу звинувачували у вимаганні хабара в особливо великих розмірах у голови спостережної ради кредитної спілки "Перше кредитне товариство" А.Азарова в розмірі 500 тис. дол. через директора одного з департаментів Держфінпослуг Віктора Адамовича, а також у працевлаштуванні свого водія за підробленим дипломом.

Підсудний перебуває під арештом з 19 липня 2011 року.

9 серпня 2013 року

Окружний адміністративний суд відмовив у повному обсязі в задоволенні позову політичного експерта Віктора Тарана до Апарату Верховної Ради через ненадання останнім копій декларацій народних депутатів.

Нагадаємо, В.Таран послав інформаційний запит до Апарату Верховної Ради України на надання копій декларацій народних депутатів: А.Яценюка, О.Тягнибока, О.Єфремова, П.Симоненка, В.Кличка та В.Рибака, але відповіді так і не отримав.

Представник Апарату ВРУ Юрій Долгов на суді мотивував відмову в наданні інформації тим, що декларації містять дані про членів сімей депутатів, що є конфіденційною інформацією. Також Ю.Долгов відзначив, що для надання такої інформації потрібна персональна згода народного депутата.

Натомість представник В.Тарана в суді Ольга Сушко відзначала, що згідно закону копії декларацій дозволяється оприлюднювати. Також вона відзначила, що перед парламентськими виборами 2012 року копії декларацій були оприлюднені з заретушованими даними про членів сімей політиків.

14 серпня 2013 року

Центральний суд Миколаєва продовжив строк перебування під вартою для одного з фігурантів кримінального провадження щодо замаху на вбивства та зґвалтування у Врадіївці. Мова йде про Євгена Дрижака, термін тримання під вартою якого завершувався 15 серпня.

Як повідомили у прес-службі суд задовольнив клопотання прокурор та продовжив строк тримання під вартою до 27 вересня цього року.

Нагадаємо, 5 серпня поточного року, трьом підозрюваним у вчиненні злочинів стосовно мешканки смт. Врадіївка оголошено про підозру у вчиненні замаху на вбивство.

Наразі сторони ознайомлюються з матеріалами кримінального провадження.

Як повідомлялось раніше, 26 червня троє чоловіків затягли в автомобіль 29-річну мешканку смт Врадіївка Ірину Крашкову, вивезли її до лісосмуги біля села Сирове і зґвалтували. Дорогою і на місці зґвалтування дівчину жорстоко били. Покалічена жінка повідомила слідчому, що її побили і зґвалтували два офіцери міліції, а у побитті брав ще один місцевий житель.

16 серпня 2013 року

Київський районний суд у Харкові знову переніс розгляд справи ЄЕСУ, цього разу на вересень.

Наступне судове засідання заплановане на 6 вересня 15.00.

Суд прийняв таке рішення у зв’язку з неявкою підсудної Юлії Тимошенко.

Як відомо, справа ЄЕСУ була порушена у жовтні 2011 року за замах на розтрату коштів держбюджету України в особливо великих розмірах шляхом покладання на Кабінет міністрів України зобов'язань приватної корпорації ЄЕСУ перед Міноборони РФ у розмірі 405 млн 500 тис дол., або 3 млрд 233 млн 254 тис 250 грн, тобто обвинувачення Ю.Тимошенко висунуто звинувачення у скоєнні злочину за ч.2 ст.15 та ч.5 ст.191 КК. Перше судове засідання у справі ЄЕСУ у Київському районному суді Харкова відбулося 19 квітня 2012 року. Проте з того часу суд фактично не просунувся у розгляді справи: Ю.Тимошенко знаходиться понад рік у лікарні і щоразу відмовлялася від етапування до зали суду.

19 вересня 2012 року Господарський суд Києва частково задовольнив позов російської сторони та забов'язав український уряд виплатити 3.1 млрд грн боргів корпорації ЄЕСУ. Кабмін оскаржив це рішення, але його апеляцію відхилили.

Нагадаємо, 15 серпня прес-служба Державної пенітенціарної служби України розповсюдила інформацію про те, що засудженій Ю. Тимошенко було повідомлено про її виклик до Київського районного суду м. Харкова для участі у засідання щодо справи ЄЕСУ 16 серпня.

"Засуджена Ю. Тимошенко у категоричній формі заявила про те, що не бажає бути етапованою", — йдеться у повідомленні.

Як зазначили у ДПтС, засуджена написала заяву, яка фактично нічим не відрізняється від попередніх її заяв, де висловлює клопотання до суду щодо справи ЄЕСУ.

Як зауважили у ДПтС, у разі, якщо раптом, засуджена висловить бажання їхати до суду, усі організаційні заходи збоку керівництва колонії, будуть вжиті невідкладно та своєчасно.

19 серпня 2013 року

Апеляційний суд Києва не знайшов правопорушення в діях координатора Врадіївської ходи Василя Любарця. Цей орган скасував рішення Шевченківського районного суду Києва, за яким Любарець відбув 10 діб адміністративного арешту, повідомляє Радіо Свобода з посиланням на заяву самого активіст.

Апеляційний суд мотивував свій вердикт як протокольними порушеннями, так і нормами Конституції, які не передбачають обмеження права громадян на мирні зібрання.

За словами активіста, він не позиватиметься проти осіб, причетних до його арешту.

Нагадаємо, раніше Шевченківський районний суд м.Києва засудив до 10 діб арешту ініціатора Врадіївської ходи Василя Любарця за порушення правил проведення мирних зборів.

У відповідь В.Любарець оголосив голодування.

9 вересня 2013 року

Кількість винесених судами виправдувальних вироків зросла в чотири рази.

Важливою умовою поліпшення якості досудового слідства та забезпечення законності його проведення є скасування інституту додаткового розслідування. Про це повідомив Генеральний прокурор України Віктор Пшонка, виступаючи з доповіддю на Всесвітній щорічній конференції Міжнародної асоціації прокурорів (МАП) у Москві.

"Недостатність доказів винуватості обвинуваченого, процесуальні помилки прокурора або слідчого закінчуються винесенням виправдувального вироку", - сказав він.

Віктор Пшонка переконаний, що така позиція законодавця продиктована рівністю сторін кримінального процесу, а також забезпеченням реалізації принципу презумпції невинуватості.

"Змагальність процесу і надання додаткових можливостей стороні захисту сприяли розвитку більш принципової позиції судових органів. В результаті кількість винесених ними виправдувальних вироків (щодо 431 особи проти 110 у минулому році)", - уточнив Віктор Пшонка.

Таким чином, підкреслив він, кримінальний процес в Україні максимально наближений до світових стандартів.

"Його головною ідеєю є неухильне дотримання прав людини, гуманізм і реальна, а не задекларована, рівність сторін. Сьогодні в Україні відбувається трансформація кримінального процесу із засобу боротьби зі злочинністю в механізм захисту людини і суспільства", - сказав Генпрокурор.