Суд

27 квітня 2013 року

Комісія з питань помилування при Президентові відмовилася помилувати Ю.Тимошенко

Комісія з питань помилування при Президентові України відмовилась помилувати Юлію Тимошенко.

На сьогоднішньому засіданні комісія розглянула питання щодо Юлії Тимошенко та відмовила рекомендувати Президентові України помилувати її. Причиною відмови стала наявність кримінальних справ, розгляд яких у суді ще не завершено. Нагадаємо вже рік триває судовий розгляд справи ЄЕСУ. Засуджена Ю.Тимошенко вже майже рік відмовляється прибути на засідання суду.

Як відомо, справа ЄЕСУ була порушена у жовтні 2011 року за замах на розтрату коштів держбюджету України в особливо великих розмірах шляхом покладання на Кабінет міністрів України зобов'язань приватної корпорації ЄЕСУ перед Міноборони РФ у розмірі 405 млн 500 тис дол., або 3 млрд 233 млн 254 тис 250 грн, тобто обвинувачення Ю.Тимошенко висунуто звинувачення у скоєнні злочину за ч.2 ст.15 та ч.5 ст.191 КК.Перше судове засідання у справі ЄЕСУ у Київському районному суді Харкова відбувся 19 квітня 2012 року. Проте з того часу суд фактично не просунувся у розгляді справи: Ю.Тимошенко знаходиться майже рік у лікарні і щоразу відмовлялася від етапування до зали суду.

Представники державного обвинувачення у справі ЄЕСУ неодноразово наголошували, що Ю.Тимошенко та її захист затягують розгляд справи.

У свою чергу захист Ю.Тимошенко неодноразово подавала клопотання про закриття кримінальної справи за відсутністю складу злочину. Всі клопотання були відхилені судом, адже на цій стадії судового розгляду суд не може прийняти їх.

29 квітня 2013 року
Господарський суд Києва задовольнив позов компанії "Укртрансгаз" і зобов'язав Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" повернути в газотранспортну систему країни 4,75 млрд куб. м. природного газу, реалізованого без законних підстав в IV кварталі 2007 р. - I півріччі 2008 р. Відповідне рішення опубліковане в Єдиному держреєстрі судових рішень.

Згідно з рішенням суду "Укртрансгаз" стверджує, що "Нафтогаз" у зазначений період реалізував газ деяким категоріям споживачів в обсязі 4 млрд 751 млн 445 тис. 862 куб. м, у тому числі через дочірнє підприємство "Газ України", без підтвердження наявності відповідних ресурсів газу для такої реалізації. При цьому велика частина цього реалізованого обсягу, а саме 3 млрд 666 млн 26 тис. 32 куб. м, виходячи з колишніх рішень судів, є ресурсом закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" (50% належить НАКу, інші 50% - компанії "РосУкрЕнерго").

Суд не сприйняв аргумент "Нафтогазу", про те, що у 2008 р. НАК підписав з "Укргаз-Енерго" протокол розбіжностей за договором на постачання газу на кордоні Росія/Україна у обсязі 3,965 млрд куб. м.

Суд вказав, що раніше 3 інстанції підтвердили право власності "Укргаз-Енерго" на 4 млрд 862 млн 130 тис. 75 куб. м природного газу.

2 травня 2013 року
Європейський суд з прав людини відхилив скаргу екс-прем'єра Юлії Тимошенко в частині цілодобового відеоспостереження та неналежної медичної допомоги. Про це в інтерв'ю телеканалу Інтер сказав Генпрокурор Віктор Пшонка.

"Те, що описувала Тимошенко не підтвердилося, і суд в цій частині виписав, що порушень не відбувалося", - підкреслив В.Пшонка

"Більш того, коли суд розглядав і описував по скарзі Тимошенко в частині медичного обслуговування, Євросуд написав тезу, що Тимошнко отримує медичну допомогу більшу, ніж пересічний громадянин України", - додав Генпрокурор, зазначивши, що до такого висновку суд прийшов "не тільки по тим документам, які були надані суду, а й по тим комісіям, включаючи комісію по тортурам, яка приїздила від Європарламенту і особисто вивчала перебування Тимошенко в слідчому ізоляторі і колонії".

Нагадаємо, Генеральний прокурор України Віктор Пшонка в цьому ж інтерв'ю наголосив, що рішення Європейського суду з прав людини не зобов'язує українську владу звільнити ув’язненого екс-прем'єра Юлію Тимошенко, та заявив, що Європейський суд з прав людини не визнав політичного переслідування ув’язненого екс-прем'єра Юлії Тимошенко у "газовій справі".

Як відомо, 30 квітня Європейський суд з прав людини визнав незаконним арешт Юлії Тимошенко 5 серпня 2011 року у рамках судового розгляду так званої "газової" справи та подальше утримання під вартою.

У винесенні рішення суд визначив наступні порушення:

- порушення статті 5 § 1 (право на свободу та особисту недоторканність) Європейської конвенції з прав людини;

- порушення статті 5 § 4 (право на швидку оцінку законності тримання під вартою);

- порушення статті 5 § 5 (право на компенсацію за незаконне тримання під вартою);

- порушення статті 18 (межі застосування обмежень прав) спільно зі статтею 5.

Відповідно до регламенту діяльності Європейського суду, влада України може оскаржити це рішення впродовж трьох місяців у Великій Палаті цієї судової інстанції. Згідно з Європейською конвенцією з прав людини, контроль за виконанням рішення Євросуду покладається на Комітет міністрів Ради Європи.

Нагадаємо, міністр юстиції Олександр Лавринович вважає мінімальною можливість оскарження Україною рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за скаргою екс-прем'єра Ю. Тимошенко, оскільки єдине встановлене Євросудом порушення вже виправлено на законодавчому рівні з прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК).

За словами міністра, "єдина позиція, за якою держава Україна визнано порушником, - це ст. 5 Конвенції з прав людини (порушення прав при арешт. - ред.)".

"І ця позиція вже виправлена після вступу в дію нового Кримінально-процесуального кодексу", - сказав Олександр Лавринович.

За його словами, необхідно зробити офіційний переклад рішення ЄСПЛ, проаналізувати цей документ, але навряд чи Україна буде подавати апеляцію на це рішення.

"Я не бачу тут предмету для оскарження, тому що є порушення по одній позиції, а новий КПК прийнятий і працює, тому ймовірність оскарження мінімальна", - зазначив міністр, пояснивши, що зі зміною законодавства наша країна все рідше застосовує арешт, як запобіжний захід.

7 травня 2013 року
Львівський окружний адміністративний суд зупинив дію рішення Львівської міськради "Про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова", а також ухвали Львіської обласної ради "Про вшанування пам’яті українців, полеглих у роки Другої світової війни".

"Дію ухвали Львівської міськради від 25 квітня "Про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова" зупинив Львівський окружний адміністративний суд. Мова йде, насамперед, про відміну заборони місцевої влади на використання символіки Перемоги під час урочистостей", - повідомили в обласній прокуратурі.

Зокрема, прокуратура оскаржила прийняті Львівською міськрадою 25 квітня цього року ухвали "Про оголошення 8 травня у м. Львові Днем скорботи і вшанування пам'яті жертв тоталітарних режимів та жертв Другої світової війни" та "Про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території м. Львова".

При цьому суд розгляне справу по суті й ухвалить остаточне рішення на засіданні 29 травня.

Крім того, Львівський окружний адміністративний суд зупинив дію рішення Львівської обласної ради "Про вшанування пам’яті українців, полеглих у роки Другої світової війни". Адже, на думку Львівської обласної прокуратури, низка положень вказаного рішення суперечить вимогам Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" та іншим нормативно-правовим актам.

Тому 30 квітня прокуратурою Львівської області подано позов в інтересах держави про визнання незаконним та скасування даного рішення Львівської обласної ради.

7 травня 2013 року
Лідер Коаліції учасників помаранчевої революції Сергій Мельниченко повідомив про те, що Шевченківський районний суд м. Києва виправдав ще одну активістку КУПРу Тетяну Ліходєєву, яка здійснила "терористичний" напад на Першотравневу ходу організовану комуністами на Хрещатику.

За повідомленням, активістці інкримінували напад на комуністів, знищення транспарантів та закидування фарбою, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство).

Потерпілий у справі заплутався у своїх свідченнях та не зміг чітко вказати, що вона здійснила на нього напад.

"Таким чином, суддя не виявила в діях Ліходєєвої складу адміністративного правопорушення.

Це не тільки чергове виправдання судом, а й, чергове підтвердення протиправності затримань міліцією активістів КУПРу та поліцейського свавілля в правоохоронних органах. Активісти вже подали заяви про вчинення міліціянтами злочинів і наразі прямують на судово-медичну експертизу знімати побої, спричинені при затриманні", - повідомив С.Мельниченко.

1 травня на Хрещатику під час ходи прихильників комуністичної партії України було затримано трьох осіб.

"Затримано трьох осіб. Зараз вони доставлені до Шевченківського райуправління міліції Києва, з метою з'ясування обставин події та складання процесуальних документів для їх притягнення до відповідальності", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що декілька молодиків намагалися завадити учасникам ходи Хрещатиком та вчинити протиправні дії.

www.unn.com.ua