Народ

17 квітня 2013 року

Понад 80% українців хоче мати право на відкликання депутатів

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", понад 80% опитаних українців підтримує ухвалення закону "Про відкликання депутатів". Не підтримують лише 13% опитаних громадян, не визначилися з цього приводу 6%.

Законопроект, який пропонує надати голові Верховної Ради України за власною ініціативою або на вимогу не менше, як 226 народних депутатів України право порушувати питання про відкликання народного депутата, а також за письмовою вимогою 10% виборців від їхньої загальної кількості у відповідному мажоритарному округу, зібраних за процедурою, встановленою законом, усередині лютого зереєстрував у парламенті депутат від Партії регіонів Володимир Олійник.

Ініціатива, виявляється, популярна в усіх регіонах та серед виборців різних партій.

22 квітня 2013 року
Протягом першого кварталу поточного року у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року в цілому по всій Україні та в розрізі регіонів на 6,8% зменшилась кількість розірвань шлюбу. Про це повідомили у прес-службі Державної реєстраційної служби України.

Також відділами державної реєстрації актів цивільного стану було видано 287 тис. 911 витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, що на 1,9% більше ніж у 2012 році.

Нагадаємо, в 2012 році майже 20 тис. українців змінили імена.

Київ. 23 квітня 2013 року
На сьогодні в Україні нараховується 5 млн безробітних і лише десята частина з них зареєстрована у центрах зайнятості. Про це під час прес-конференції повідомив голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.

"З початку року безробіття зросло на 0,2% і зараз становить 2,4%, тобто 556 тис. людей, що зареєструвалися в центрах зайнятості - це ті, хто зміг зареєструватися в центрах. Це, можливо, десята частина від загальної кількості безробітних. Але, якщо реально подивитися, у нас 5 млн безробітних", - вважає експерт.

Крім того, за його словами, 25% українських громадян віком до 25 років ніколи не були офіційно працевлаштовані.

Також М.Волинець спростував відомості про те, що в Україні щороку створюється 700 тис. нових робочих місць.

"Я заявляю, що в Україні щорічно, протягом останніх 3 років, втрачається 700 тис. і більше робочих місць, тобто повністю викривлена статистика", - наголосив він.

У минулому році кількість безробітних у Донецькій області зменшилась майже на 6 тисяч осіб. 

28 квітня 2013 року
За рік кожен українець сплачує державі більше 25 тисяч

Щомісяця пересічний українець платить державі близько 2,092 тис гривень (25,102 тис гривень на рік). Про це заявили експерти під час презентації звіту "Скільки коштує держава, або За що я плачу податки?", Організованої Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна.

За словами експертів, перше що впадає в око, - це шалені витрати на утримання пенсіонерів та соціально незабезпечених. Фактично кожен працівник у 2011 році віддав майже 16 тис гривень (2/3 сплачених податків) для того, щоб утримувати когось ще, окрім своєї сім'ї.

Втім пропри величезні витрати на соціальні потреби українець також оплачує багато інших державних послуг.

Як зазначається, зокрема у 2011 році кожен працюючий заплатив 2,5 тис гривень за "безкоштовну освіту". З першого погляду, ця цифра не вражає, однак якщо врахувати, що середня зарплата у сфері освіти становила 2 тис гривень на місяць у 2011 році, то фактично цим внеском платник податку отримав право індивідуального місячного курсу від Міносвіти.

Експерти відзначають, що досить подібна ситуація у звіті й з витратами на "безкоштовну медицину". Сплативши 1,5 тис гривень у 2011 році, громадянин звичайно, не повністю покриває всі потенційні витрати у випадку хвороби. Однак, звичайна людина і послугами мед закладів користується не кожного дня.

Цікавою є цифра, яку ми сплачуємо за послуги міліції, прокуратури та судів (близько 1 тис гривень на рік). Фактично це в два рази перевищує вартість утримання українського війська.

Так, за державний апарат пересічний українець сплачує в рік - 765 гривень, за відсотки по держборгу - 709 гривень, на армію йде 392 гривні, на субсидії сільському господарству - 226 гривень на рік.

Крім того, кожен громадянин витрачає на ремонт доріг 505 гривень на рік, розвиток ЖКГ - 257 гривень на рік, духовний та фізичний розвиток - 319 гривень, охорону навколишнього середовища - 115 гривень на рік.

Отже, уся система держфінансів тримається на дрібних внесках мільйонів українців. Саме пересічний українець, а не промислові гіганти чи олігархи утримує величезний держапарат, оплачує держзакупівлі і сплачує рахунки за усіма соціальними зобов’язаннями

2 травня 2013 року
Більшість українців хочуть бути фрилансерами та обіймати керівні посади

Українці мріють про гнучкий графік роботи, часті відрядження і власний бізнес. Про це свідчать результати опитувань, проведених протягом останнього року Дослідницьким центром Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Так, згідно з опитуванням, в Україні 60% офісних працівників так чи інакше мали досвід роботи фрілансерами, а хоче таким способом заробляти гроші 91% українців. Робота на фрилансі здається досить привабливою і тим, хто ніколи із цим не стикався. Найчастіше цей вид зайнятості зустрічається серед IT-фахівців, маркетологів, рекламістів і консультантів. А ось у банківській сфері, торгівлі, виробництві та будівництві такої розкоші працівникам чекати марно. Загалом фрилансинг цінують за гнучкий графік роботи, відсутність прив'язки до офісу і можливість вирішувати справи у зручний час. Негативні аспекти роботи респонденти вказували менш активно, ніж позитивні. Частіше відзначали непостійний заробіток і відсутність гарантій оплати праці.

Також 95% опитаних відповіли, що хотіли би працювати за гнучким графіком. Більшість українських працівників вважають гнучкий робочий графік вагомою перевагою умов роботи. Вони бачать у ньому безліч вигод, як для себе особисто, так і для бізнесу. Але таку актуальну можливість, як плаваючий графік, пропонують далеко не всі компанії на ринку.

Кожен п'ятий офісний працівник готовий змінити регіон проживання заради хорошої роботи. Найпопулярніші регіони для переїзду: Одеса, АР Крим, Харків, Дніпропетровськ, Львів.

Водночас, 91% українських фахівців з вищою освітою мають чіткий намір емігрувати або ж розглядають перспективи працевлаштування за кордоном. Найпривабливішими для еміграції вважають країни Європи (63%), США або Канаду (42%), Австралію (20%) та Росію (14%). 16% опитаних відповіли, що їм байдуже, куди емігрувати, аби були хороші умови життя. Менш популярними виявилися Азія (8%), Південна Америка (5%), Африка (3%), хоча і туди знайшлися охочі виїхати.

Головними причинами виїзду молоді за кордон вважають: відсутність гарного майбутнього для себе і своєї сім'ї в Україні (71%), низький рівень оплати праці (44%), відсутність умов для професійної самореалізації (41%) та нестабільну політичну ситуацію (34%). Більшість респондентів вважають, що емігрувати краще в молодому віці. При цьому, навчання за кордоном не вважають найпростішим способом побудувати там кар’єру.

5 травня 2013 року
50% українців назвали свої медіа вільними

50 відсотків українців, опитаних минулого року, вважають, що засоби інформації в Україні мають багато свободи. Про це йдеться в дослідженні, яке оприлюднила сьогодні соціологічна компанія зі США Gallup.

Протилежної думки були 33% опитаних, а 18% не змогли визначитися, повідомили соціологи.

Таким чином, сприйняття свободи преси в Україні 2012 року трохи поліпшилося порівняно з попереднім, 2011-м: тоді багато свободи у своїх засобів інформації побачили 49% опитаних українців, незгодні з цим були 36% (не змогли відповісти 15 відсотків).

Це сприйняття рівня свободи преси значно відрізняється від оцінки рівня самої свободи української преси правозахисної організації Freedom House зі США, на дослідження якої посилаються соціологи з Gallup.

Схоже з українським, за їхніми даними, зокрема, становище в Азербайджані, де задоволення рівнем свободи преси висловили 59 відсотків опитаних, тоді як правозахисники визнали цю країну «не вільною» з цього огляду.

При цьому дослідники звернули особливу увагу на Росію, де протягом минулого року знизилося і сприйняття рівня свободи своїх засобів інформації, і самого цього рівня в оцінці правозахисників.

9 травня 2013 року
Більш ніж у 4 тис. населених пунктів усіх регіонів країни сталося понад 6 тис. масових заходів, присвячених Дню Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Про це повідомляє прес-служба МВС України. Найбільш багатолюдними заходу були на території Хмельницької обл. (більше 140 тис. учасників), Харківській (більше 121 тис. чоловік) і Вінницькій (близько 120 тис. учасників).

Охорону громадського порядку в державі забезпечують 25 тис. працівників міліції та військовослужбовців внутрішніх військ МВС. У Києві для забезпечення правопорядку залучено близько 2 тис. правоохоронців.

Грубих порушень громадського порядку під час святкування свята не допущено.