Юрій Мірошниченко: Я готовий бути лобiстом громадянського суспiльства

Народний депутат України, Представник Президента України у Верховній Раді Юрій Мірошниченко в ексклюзивному інтерв’ю журналу «Народний депутат» — про ідею створення громадянської платформи, важливість співпраці парламентарів з суб’єктами громадянського суспільства, експертними центрами та власну мотивацію лобіювання ініціатив третього сектора. 

— Юрію Романовичу, останнім часом Ви досить часто згадуєте у ЗМІ про створення так званої ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ. Чи не могли би Ви більш детально пояснити суть ідеї та в чому її новаторське зерно?

— Перш за все, варто зазначити, що ідея створення громадянської платформи не є моєю авторською. Складно сказати, хто саме є ініціатором даного проекту. Скоріше за все подібна ініціатива виникла паралельно і у середовищі парламентарів, і у колі громадських активістів. Так, партнерство “Новий Громадянин” не так давно запропонувало і громадськості, і представникам влади новий цікавий проект “Порядок денний для влади”, направлений на формування порядку денного для парламенту та державних органів на коротко- та довгостроковий терміни. В той же час ідея створення міжфракційного депутатського об’єднання, яке б спільними зусиллями лобіювало інтереси громадянського суспільства у вищому законодавчому органі тривалий час обговорювалася і серед моїх колег та друзів — народних депутатів від різних фракцій. 

Що стосується того, настільки ця ідея є новаторською, подібна практика залучення парламентарів до міжфракційних об’єднань задля ведення ефективного діалогу з інтитутами громадянського суспільства досить поширена в європейських країнах. Зокрема, у парламенті Словаччини практично всі депутати входять до тих чи інших груп співпраці з третім сектором. Подібний досвід поширений і у німецькому Бундестазі. До української громадянської платформи планується залучити експертів, громадських активістів та парламентарів. Експерти знають предмет, громадськість може забезпечити суспільну підтримку, а народні депутати — лобіювання законовчої ініціативи у Верховній Раді. Хочеться вірити, що громадянська платформа буде не тільки створена за такою схемою, але й забезпечить реалізацію ряду важливих суспільних ініціатив. 

miroshnichenko_1

— Як саме впливатиме ГРОМАДЯНСЬКА ПЛАТФОРМА на законотворчу діяльність парламенту?

— Місія громадянської платформи є подвійною. По-перше, це комплексний підхід — із залученням представників громадськості, експертного середовища та народних депутатів — до формування порядку денного парламенту. По-друге, максимальне реагування на сигнали порушення фундаментальних цінностей. Якщо говорити про актуальні питання сьогоднішнього дня, то це звісно законопроекти в рамках плану дій Європейського Союзу для України, соціальні та культурні питання. 

— На якій стадії власне реалізація ідеї ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ? У якому форматі Ви ведете переговори з представниками громадянського суспільства та експертного середовища?

— Я у постійному режимі співпрацюю з громадськими організаціями, досить часто перетинаюся і з представниками експертного середовища. Тому коли ідея парламентсько-громадської платформи була озвучена, представники громадськості, в тому числі з Міжнародного благодійного фонду “Відродження”, Центру політико-правових реформ, громадських організацій “Лабораторія законодавчих ініціатив” та “Життя”, руху “Чесно”, Українського незалежного центру політичних досліджень та партнерства “Новий Громадянин”, радо відгукнулися на запрошення обговорити перспективи реалізації подібної ініціативи. Що стосується участі у заході народних депутатів, такі парламентські фракції як "Батьківщина", "УДАР" та "Партія регіонів" мали своє представництво. У наступних зустрічах планується залучення і представників ВО “Свобода” та КПУ. 

— Чи не боїтеся Ви, що за участі двох останніх партій консенсусне прийняття рішень в межах ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ ускладниться чи й взагалі стане неможливим?

— Ні, не боюсь. Я — оптиміст. Якщо ми позиціонуємо себе як об’єктивне та неупереджене об’єднання, то повинні запрошувати представників усіх політичних сил. Більше того, у моєму уявленні громадянська платформа є комунікаційним майданчиком, де мають враховуватися всі точки зору. Те, що крайня ліва та крайня права партії представлені у парламенті 7-го скликання — воля виборців, яку ми повинні враховувати та поважати. Особисто я налаштований на плідну роботу з представниками абсолютно усіх парламентських фракцій. Переконаний, наша діяльність в межах громадянської платформи матиме позитивні результати. 

— Ну і на завершення розмови, хотілося б дізнатися, що саме спонукало Вас до такої активної співпраці з суб’єктами громадянського суспільства? 

— Ви знаєте, якщо переглянути склад парламенту 7-го скликання, можна нарахувати більше 40 депутатів, що прийшли в політику через активну громадську діяльність. Це і мій шлях. Досить довгий час я очолював громадську організацію. В той час, а це більше десяти років тому, інститути громадянського суспільства були набагато слабшими, аніж зараз та й законодавчі ініціативи, які надходили з третього сектору, практично не лобіювалися парламентарями у вищому законодавчому органі. Вже зараз, у статусі народного депутата, я працюю із сотнями звернень від громадських організацій, що надходять з усієї України, зустрічаюся на регулярній основі зі студентськими ініціативними групами та громадськими активістами — це все є щоденним нагадуванням про необхідність створення парламентсько-громадської платформи, яка б надавала можливість широкому колу паростків громадянського суспільства бути почутими та трансформовувати корисні ініціативи у прогресивні європейські закони. Особисто я докладу максимум зусиль, щоб так було. До речі, хотів би зазначити, що остаточну назву даного об’єднання ще не визначено. Як на мене, найкращим варіантом є “Громадянська платформа”, адже підкреслюється саме громадянський аспект — що ми відкриті до співпраці з усіма та діємо на користь громадян. Дехто з моїх колег пропонує назву “Парламентсько-депутатська платформа” чи “Громадсько-депутатська комунікаційна платформа”. В цілому, обговорення щодо назви ще ведеться. 

Бесіду вела Юлія Гребенюк