КИПРСКИЙ КИДОК

Им впору петь песню про остров невезения. Кризис на Кипре в центре внимания Украины, России и Евросоюза. Местным банкам, говоря грубо, не удалось свести дебет с кредитом. Проблему собирались решить революционным методом — забрать часть денег вкладчиков — своих и иностранных. Пока это не удалось. Брюссель в нетерпении. Москва в бешенстве. Киев хранит иронично-сострадательное спокойствие. Судя по официальным сообщениям. В чем причина таких разных оценок, где деньги украинских олигархов и как повлияет кипрский кризис на их благосостояние, разбирался Геннадий Вивденко.

Этот монастырь в горах — в 150 километрах от кипрской столицы — один из самых древних в истории. Основательница — Святая Елена, мать императора Константина, который вывел христианство на новый уровень — государственный. Здесь мощи 26 святых, частицы креста и вервия господня — веревки, которой был, якобы, связан Иисус. На минувшей неделе архиепископ Кипрский заявил, что церковь готова помочь государству не только духовно, но и финансово.

ОТЕЦ КОНСТАНТИН
настоятель монастыря Святого Креста: 

— Мы уже готовы отдать все, что имеем, заложить имущество монастыря, готовы собрать десять, двадцать тысяч евро, сколько нужно. Ждем только распоряжения архиепископа. Так уж мы устроены: когда приходит беда, бороться с ней поднимаются и малые села, и большие города.

Причины беспокойства отцов церкви — сугубо мирские. Денег в банковской системе Кипра было в восемь раз больше, чем производит его экономика товаров и услуг.

До мирового кризиса кипрские банки в той или иной форме предоставили соседней братской Греции кредитов на сумму более 30 миллиардов евро. Теперь там кризис — деньги, грубо говоря — сгорели. Пламя перебросилось на Кипр.

На этой неделе закрыты банки, в стране не хватает наличности. Пустуют АЗС. Продуктов в магазинах хватит всего на несколько дней.

На плакатах демонстрантов — лицо канцлера Германии Ангелы Меркель с характерными усиками. Не иначе как в нацизме обвиняют киприоты немецкого лидера. Никосии нужна помощь — 17 миллиардов евро. Евросоюз сообщает, что даст лишь десять. Остальное предложено — экспроприировать у вкладчиков, в том числе иностранных. Это разовый налог 10% с каждого вклада от 100 тысяч евро.Особенно жесткая позиция по этому вопросу у Берлина. Но Парламент острова голосует против.

cyprus

АНГЕЛА МЕРКЕЛЬ
канцлер Германии:

— Меня разочаровали результаты голосования парламента. Но мы уважаем это решение и ждем новых предложений от Кипра. Это — партнер Еврозоны, поэтому мы должны искать выход вместе.

Немецкие журналисты со ссылкой на тайный доклад разведки Германии сообщают — на кипрских счетах 26 миллиардов евро российских олигархов. Следовательно — канцлер не хочет спасать вклады Москвы с помощью денег немецких налогоплательщиков.

1982 год. Холодная война войной, но экспорт-импорт по расписанию. СССР необходим экономический союзник в Европе. Недорогая площадка для заключения сделок по вывозу советского сырья и закупке капиталистического ширпотреба и технологий. Попросту говоря — офшор. 

ГЕННАДИЙ ВИВДЕНКО
корреспондент: 

—- С республикой подписывают договор об избежании двойного налогообложения. Кипр — свой для Запада. Не чужой для Востока. Симпатизирует коммунизму. Плюс православие, недалеко и теплый климат. После распада СССР связи России и Кипра только расширяются и углубляются.

Кипр оказался уязвимым местом для российской бизнес-элиты. Если налог введут, то она потеряет минимум 2 миллиарда евро. Российское руководство не скупится на эпитеты. Вот, наверное, самое мягкое из прозвучавшего.

ДМИТРИЙ МЕДВЕДЕВ

премьер-министр России:

— Предложенная схема урегулирования финансовых проблем вызывает — мягко говоря — удивление. Своей непредсказуемостью и непоследовательностью. 

Бывшая УССР унаследовала предрасположенность к финансовым связям со средиземноморским островом. 

По данным одного из авторитетных интернет-сайтов за последние два года украинские банки перевели на Кипр 51 миллиард долларов. Почти все, что вообще переводили за границу. Это целый госбюджет страны.

Парадоксально, но украинские официальные лица удивительно спокойны.

СЕРГЕЙ АРБУЗОВ

первый вице-премьер-министр Украины:

— Если что-то произойдет — законодательное изменение, которое будет невыгодно инвесторам — значит, будет другое государство, — которое возьмет на себя эту функцию. Я уверен, что нам опасаться этого не нужно.

Премьер Николай Азаров вовсе подшучивает над журналисткой, желавшей добиться реакции на кипрские события.

— А подскажите, какая реакция должна от нас быть?

— Ну, мабуть, коли я стану вашим радником, то я й буду радити. 

— Виталий Евгенич — запишите в радники.

Азаров сочувствует кипрским коллегам и не драматизирует проблему для украинцев.

НИКОЛАЙ АЗАРОВ

премьер-министр Украины: 

— Я не хотел бы оказаться на их месте, но и не хотел бы кидать камень в их огород. Масштабы украинских капиталовложений можем только косвенно оценивать, они на порядок меньше российских.

Сергей Оксанич — один из патриархов украинского финансового рынка. Клиенты которого слишком известны, чтобы их называть. Он поясняет, почему украинская управленческая и бизнес-элита подозрительно безмятежна.

СЕРГЕЙ ОКСАНИЧ

глава инвестиционной компании:

— Звичайно, якщо ти працюєш на фондовому ринку, то дуже багато доводиться працювати через кіпрські компанії. Якщо купуєш, продаєш активи наших олігархів — вони ж усі на кіпрських компаніях. Переважна більшість українських кіпрських компаній, які я знаю, мають рахунки в інших банках, швейцарських, наприклад, ще якихось.

К тому же добавляет — по закону украинскому гражданину нельзя открывать личный счет в иностранном банке, россиянину — можно — и те активно пользовались. По его оценкам, кризис не выйдет за рамки острова Кипр и городов — Берлина и Москвы.

Сергей Оксанич, глава инвестиционной компании:

— Якщо не знайдуть компромісу, то кіпрські банки обнулять, і вони перетворяться на леман бразерс і росіяни втратять всі гроші там. Це знаєте — людина в якій гангрена — питання, чи відрізати ногу, чи дати помирати. Гангрена триває.

Отец Константин поясняет прихожанам — реликвии никто продавать не будет. Возможно, будут заложены церковные земли, банк и самое популярное производство пива на острове. Таковы здесь духовники — уверен православный экскурсовод Федор Лавриков.

ФЕДОР ЛАВРИКОВ

сопровождающий паломнических групп на Кипре: 

— Церковь может заложить все свое имущество, церковь может собрать пятьсот семьдесят миллионов.

Но даже и таким образом святые отцы соберут лишь одну двенадцатую того, что требует ЕС. Священники говорят, что если понадобится — готовы отдать мирской власти даже собственные сбережения.

АРНО ЛЕКЛЕРК
спеціаліст з банківської справи в Росії:

«Уже в 2008-2009 роках було зрозуміло, що рано чи пізно ЄС почне просто відбирати гроші у платників податків та власників рахунків. Це було лише питання часу. Для такого сценарію можна застосувати тиск, про що і попереджали економісти у 2008 і 2009 роках. Можна також ввести конфіскаційні податки, як це і сталося в ряді європейських країн. Ну, і найдраматичніший і найбезглуздіший сценарій, що відбувся - просто набити собі кишеню за рахунок фізичних та юридичних осіб, які мають рахунок на території держави-члена ЄС.

Це звичайно, злегка сюрреалістично, які б мотиви за таким рішенням не стояли. Зрозуміло, що заклик до населення зробити зусилля виправданий, але все ж таки досить екстравагантно ось так запросто залізти до громадян у кишеню! Думаю, що, на жаль, є всі шанси, що це тільки початок, перший етап, оскільки ряд європейських країн знаходиться в абсолютно драматичній ситуації. Знані економісти, в тому числі кілька лауреатів Нобелівської премії, вважають, що ці заходи із жорсткої економії, нехай і важливі, але все ж надмірно суворі, скоріше, сприятимуть досягненню зворотного результату. Така загальна диспозиція.

Тактично ж необхідно враховувати, що той тиск, який чиниться ЄС на кіпріотів, пов'язаний із позицією Німеччини, яку очікує виборчий період. Тому, загалом, декларується бажання надати допомогу країні на Півдні Європи, але за умови вкрай суворого відношення до цієї країни».

ВАСИЛІЄ КОСТИЧ 

Cпівробітник Університету Чорногорії:

«Головний програвший - сам Кіпр, який довгі роки був притулком для капіталу з різних куточків Європи, та й усього світу. Зараз завдано непоправної шкоди довірі ділового світу до Кіпру як фінансової гавані. Якщо Кіпр таки піде на введення податку на депозити, збиток понесуть компанії та фізичні особи з усіх європейських країн, у тих обсягах, в яких вони розміщували свої кошти на Кіпрі. Те, що Кіпр зараз відмовляється від подібного податку, я вважаю логічним, але удар його репутації все одно завдано. Думаю, Європа, вірніше, євробюрократи, пішли на абсолютно помилковий, непродуманий і поспішний крок. Що стосується Балкан, то Кіпр завжди був для країн цього регіону важливим фінансовим центром, тому те, що відбувається, ще більше посилить складну економічну ситуацію у наших державах. Той, хто в майбутньому буде роздумувати, де розмістити кошти, швидше за все, не оберуть Кіпр, а це означає - зростання транзакційних витрат і, як наслідок, зростання витрат компаній. А як результат - загальне падіння ефективності економіки».

ГУЕРРІЕРІ ПАОЛО 

сенатор Демократичної партії Італії:

«Як Кіпру вийти з цієї ситуації? Можливий вихід - це реконструкція банківської системи Кіпру. Це означає також радикально поміняти основи банківської системи, які ґрунтуються на офшорах, вкладених капіталах з-за кордону. Ймовірно, можна було б створити дрібніші банки, намагаючись систематизувати безнадійні активи. Я не думаю, що подібний «план порятунку» міг би повторитися в інших європейських країнах, зокрема в Італії. Випадок з Кіпром абсолютно унікальний. Активи банківської системи Кіпру у 7-8 разів перевищують ВВП країни. В інших країнах такого співвідношення фінансів і боргів не спостерігається, ні в Іспанії, ні в Італії. Ситуація Кіпру дуже своєрідна: відношення реальної економіки до банківської системи Кіпру не має рівних в Європі. Важливо відзначити, що є необхідність у плані порятунку, який би не стосувався вкладень . Вирішення ситуації на Кіпрі вимагає особливої обережності, аби вона не перетворилася на найнебезпечніший прецедент».

Геннадий Вивденко, Андрей Цаплиенко, Владимир Дедов, Сергей Килимник. "Подробности недели", телеканал «Интер»