УКРАИНА: "ИСПЫТАНИЕ НА СТОЙКОСТЬ"

Какие Вы можете назвать аргументы в пользу получения статуса ассоциированного члена Евросоюза или полноправного участника Таможенного Союза?

ВЛАДИСЛАВ ЛУКЬЯНОВ:

Если мы говорим об экономических преимуществах, то больше преимуществ мы получаем при работе с Таможенным Союзом, в то время как существует множество видимых недостатков при работе с Евросоюзом. Во-первых, мы знаем, что для Украины очень важен агропромышленный сектор. Мы понимаем, что система функционирования сельского хозяйства в Евросоюзе не прозрачная и является дотационной. Это связано, в первую очередь, с мелкотоварным укладом сельского хозяйства в Евросоюзе. Почему существует такая ситуация, и почему существуют механизмы субсидирования сельского хозяйства, хотя оно могло быть и высоко прибыльным, рентабельным. Это связано с тем, что в случае перехода к крупно-товарному производству, ряд людей, которые живут в сельской местности, лишаются источников доходов, и они будут вынуждены переехать в города. На сегодняшний день очень, одной из самых проблемных сторон той трансформации, которая происходит в мировой экономике, для Евросоюза стоит вопрос создания рабочих мест. Поэтому изменение системы взаимоотношения в сельском хозяйстве внутри Евросоюза приведет к созданию еще более высокого уровня безработицы. При принятии новых членов, вступающих в ассоциацию с Евросоюзом, он не предоставляет равные экономические условия. И поэтому сельское хозяйство Украины окажется в неконкурентной среде, в такой, что производителю агропромышленной продукции в Украине не будет оказываться та помощь, те дотации, те дополнительные выплаты, которые осуществляются таким же сельхозпроизводителям в соседних странах. То есть, это будет сильный удар по украинской экономике и, в первую очередь, по сельскому хозяйству. Существует ряд других таких же проблемных моментов. Второй момент связан с разной системой стандартизации промышленной продукции. Наши экспортные поставки наталкиваются на барьеры стандартизации. Поэтому единственным моментом, который позитивно можно воспринимать — это участие в более высокоразвитых рынках. Но нужно понимать, что это вступление в Евросоюз будет болезненным ударом, как в целом по экономике, так и по уровню жизни граждан Украины. При вступлении в Евросоюз уровень и качество жизни в Украине ухудшится. В краткосрочной перспективе. О средней, долгосрочной перспективе можно сейчас только предполагать. В первую очередь, будет очень сильный удар по заработным платам, по украинской валюте — гривне — она просто не выдержит такого
столкновения. 

АНТОН КИССЕ:

Безусловно, на сегодняшний день есть чему поучиться у Европы. Но в то же время существует и ряд моментов, которые абсолютно неприемлемы нашим гражданам. К примеру, однополые браки и усыновление такими «семьями» детей — это настольно не нормально и аморально. Так что если говорить о правах человека, то с такими правами мы можем дойти до той степени, что «мама, не горюй». Но, тем не менее, из Европейских стандартов располагает их равенство перед судебной системой, работа правоохранительных органов. А что касается визового режима - мы нужны Европе не в меньшей степени, чем они нам. Если мы хотим, чтобы наши дети Евроинтегрировались, чтоб они знали истинное положение дел с теми минусами и плюсами, мы должны давать им возможность. Недавно мы возили детей с Украины в Брюссель, чтоб они ознакомились с работой Европарламента, поучаствовали в заседаниях, и могли рассказать об этом своим сверстникам. Уже на протяжении нескольких лет организуются такие поездки. Вы знаете, насколько им это интересно? Сейчас, когда мы оформляем им проездные документы это целый путь, который надо пройти. Безвизовый режим нам нужен, в первую очередь для молодежи, чтобы люди, у которых есть необходимость и возможность могли свободно передвигаться, без препятствий, которые создают чиновники европейских визовых служб. Касательно экономики, и в частности сельского хозяйства, то это уничтожение нашего товаропроизводителя. И здесь спешка и рвение в Евросоюз не лучший вариант. Мы должны сотрудничать, ассоциация нас особому ничему не обязывает, зона свободной торговли — к этому стремятся все. То есть, в этом поле надо принимать участие. Я глубоко знаю проблемы сельского хозяйства и скажу, что Евросоюз — это утопия для наших производителей. И я уверен в том, что любое движение, связанное с Евроинтергацией или Таможенным Союзом, или еще куда-то, четко должна отображать волю народа, только через референдум! Я считаю, что если хотят провести какое-то глобальное решение для изменения вектора государства, далеко не 5-7-мимилионного, для этого нужно работать с людьми, разъяснять им. А люди определятся, какой вектор лучше выбрать. И без этого мы никуда не денемся.

ВЛАДИМИР ОЛЕЙНИК:

В Європейський Союз в чергу стоять, а в Митний - нікого немає. В Європі пенсії кращі, судочинство на порядок вище. Ми не говоримо за абсолютну справедливість, її тут немає. Щодо економіки я Вам скажу відверто: безперечно ми поки що там, як кажуть, сировину продаємо. Але є вже певні підприємства, які є там конкурентоспроможними. Наприклад, виробництво олії, по всьому світу Європа споживає і визнає нашу олію. Курятина експортується в Європу. Але коли ми говоримо про машинобудування, то напевно треба, щоб прийшов інвестор, якому буде вигідно. Люди на Україні талановиті, робоча сила дешевша ніж в Німеччині. Але ж ми повинні бути цивілізованими, як і наші стосунки, щоб була закінчена ця інвестиція. І тоді він тут безперечно буде завжди розвивати виробництво. Але ж коли інвестор розвиває виробництво, він під цим же брендом буде продавати продукцію де завгодно. Сьогодні багато звертають увагу на те, де саме виготовлений продукт. Тому в цьому відношенні інтеграція повинна бути однозначно, бо там ресурси. Зараз питання виникає: як підняти економіку України? Позичати гроші? Та хай Бог милує. Краще створити умови, щоб сюди прийшов інвестор, хай ризикує своїми грошима, але не ризикує з точки зору того, що влада відбере, суди несправедливі, і так далі. А ризикує, як бізнесмен, який повинен зрозуміти, що на цьому ринку в Україні краще працювати і можна мати більше вигоди. 

АРСЕН АВАКОВ:

Когда я говорю об этом вопросе, то прежде всего, о ключевых свободах. Потому что развитие экономики происходит только тогда, когда есть свобода человека. Свобода прав человека выше, чем любые экономические постулаты. Когда есть свобода — есть экономическое развитие. Обратного не бывает. У нас проблема в Украине не из-за того, что у нас плохо работают те или иные экономические схемы. У нас никто не защищен. Права предпринимателя, инвестора, человека не защищены. Поэтому, прежде всего, путь в Евросоюз — это путь в Европейские ценности, которые уважают права человека. А отсюда идет развитие экономики. Только так.

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО:

Та дуже прості: вільний ринок торгівлі українськими товарами — раз. Друге це зняття заборони мит, які загороджують і не дають збувати продукцію наших підприємств. Третє — відкриття безвізового режиму, тобто просто подорожування. Четверте — освітній простір, це діти, які можуть навчатися і потім повертатися, тут працювати. До економічних переваг на нашій території, треба згадати, як це робили литовці, як зробили поляки. Вони, коли підписували асоціацію з Європейським Союзом, до речі, майже 10 років тому, отримували одразу можливості залучення фінансових коштів від Європейських банків розвитку, Інвестиційного банку та інших, для реалізації інфраструктурних проектів на своїй території. А це означає фінансування, за спільні кошти ЄС - доріг, лікарень,сертифікації харчування дитячого і дорослого і так далі. Тобто привнесення Європейських стандартів, за Європейські спільні кошти, простору здоров’я і роботи, і всього іншого на нашу територію. Ось в чому насправді є сенс укладання угоди про асоціацію та вільну торгівлю. Це стосується напряму і сільського господарства, машинобудування — не буде інфраструктури — не буде доріг, не буде заготівельних можливостей для сільського господарства ні в Тернополі, ні в Луганську. Зараз хліб не можуть довезти до сільських магазинів, тому що дороги розбиті. Економіка будь-яка сучасна в глобальному світі починає розвиватись коли є інфраструктура: дорога, зв’язок, можливість продати, вивезти продукцію, можливість укласти ф’ючерсний контракт. Тобто, на майбутнє, гарантувати в банку прибуток. Тоді все працює. За такою системою господарювання, як зараз уряд запроваджує вже 3 три роки, подивіться: Україна ще більше поглинає в кризу. Тому вихід з кризи - Європейська інтеграція, тобто асоціація, вільна торгівля. І вільна торгівля з Росією, Білорусією і іншими нашими сусідами, і, безумовно, залучення інвестицій для реалізації самих простих проектів. Школи, повторююсь, дороги, вода — все те, що потрібно зараз повернути, щоб було достойним життя в Україні.

ОКСАНА ПРОДАН:

Аргументы можно разделить на две группы — экономические и социальные, формальные и ценностные. Я не буду говорить об объемах европейского рынка, который в разы превышает российский, я хочу обратить внимание только на разницу в уровне жизни простых людей - в России , как и в Украине сегодня, никто не защищен ни физически, ни материально; в Европе работают законы, люди имеют реальные права. Улучшение жизни для граждан Украины возможно только в европейском направлении.

Если перечислять, то вот только некоторые преимущества: обеспечение производства в Украине по европейским требованиям, увеличение реальной заработной платы, защита права собственности в Украине, возможность правосудной судебной защиты, достойное пенсионной обеспечение, соблюдение экологических норм... Высокотехнологические отрасли народного хозяйства, такие как самолетостроение, машиностроение, имеют шанс развития, а не существования, в европейской Украине. Но при этом, после внедрения европейских норм и уничтожения вездесущей коррупции, в Украине начнут возрождаться и развиваться и легкая промышленность, и пищевая, и туризм, и сельское хозяйство. При этом в этих отраслях сможет наконец работать малый и средний бизнес, что значительно приблизит работающих людей к заработанной ними прибыли.

СТЕПАН ХМАРА:

Єдине — політичну перевагу. Нарешті ми перекриємо ту пуповину, яка затягує нас в нову Російську імперію. Оце — головне. Все решта — це так, похідне, додаткове. Ми повинні пам’ятати, що ми є самодостатня держава і самі маємо розвиватися. По-перше, визначити наші пріоритети в народному господарстві, в реальній економіці. Насамперед це наш агропромисловий сектор. Ми маємо думати не про світ спочатку,знаєте, треба спочатку подумати про свій народ. Що йому потрібно? Повноцінне якісне харчування. Тобто, має бути складова не тільки зернові, а розвинуте тваринництво, розвинуте садівництво і огородництво. Друга наша ніша — високоякісна сировина для продуктів харчування. Але ми маємо думати про те, щоб ми готові продукти харчування експортували, а не сировину. Знаєте, в свій час, коли ми були депутатами ще давно, йшла тут війна, бо були в місті страшні за наш олійну промисловість. Була нульова ставка вивізного мита. І як ми ввели 25 % вивізного мита на соняшникові зерна, у нас відразу почала розвиватися олійна промисловість. І ми тепер майже монополісти по соняшниковій олії на світовому ринку. Але це нам давалося кров’ю. До нас на хабарі носили, нам пропонували мільйони, але ми були патріотами. Нині покажи мільйон — здадуть все.