Земля: від законодавчого регулювання до економічного успіху

Задля реалізації масштабних завдань, які  постали перед владою, Верховною Радою України прийнято низку законів, що кардинально змінюють підходи до регулювання земельних відносин та шляхи їх реформування. У розробці та  супроводженні цих законодавчих актів безпосередню брали участь фахівці Державного агентства земельних ресурсів України.

МАСШТАБНІ ЗАВДАННЯ ПОТРЕБУЮТЬ ВИВАЖЕНИХ РІШЕНЬ

Так, у червні цього року Верховна Рада ухвалила Закон щодо проведення робіт із землеустрою, пов’язаних із встановленням і зміною меж сіл, селищ, міст, районів. Таким чином запроваджено норму щодо можливості встановлення існуючих меж населених пунктів без розроблення генеральних планів, що значно здешевить цю процедуру, яка досі була тривалою у  часі і надзвичайно обтяжливою для  місцевих бюджетів. Зміна правил діяльності у цьому  сегменті земельних  відносин дозволить  суттєво заощадити бюджетні  кошти. Слід зазначити, що віднині знижено рівень прийняття рішень: з обласного на районний рівень передано повноваження радам щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району. Вважаю зайвим доводити, що це значно спростить та здешевить проведення землевпорядних робіт. Головне – дозволить нам прискорити їх виконання.
Вже 5 липня прийнято, без перебільшення,  скажу доленосний закон про порядок проведення земельних торгів у формі аукціону. Уже зараз на весь голос без усіляких застережень можна  сказати, що  з ухваленням  цього законну суттєво покращиться наповнення Державного та місцевих бюджетів. А пройде ще деякий  час і позитивні  зрушення відчують місцеві органи влади, громадяни. Кошти від продажу земельних ділянок державної та комунальної власності спрямовуватимуться в перше чергу на розвиток місцевих громад та соціальної сфери.

Timchenko

Ідея, яка  набрала обрисів конкретного законодавчого акту, як і усе геніальне  проста: у межах населених пунктів комунальною власністю оголошуються усі землі, крім земельних ділянок, визначених законом, які не можуть передаватися до комунальної власності та земельних ділянок приватної власності, а за межами населених пунктів усі землі залишаються у державній власності крім сформованих земельних ділянок, які на момент розмежування були надані у користування комунальним підприємствами, установами та організаціям. Законодавець чітко виписав механізм передачі земель із державної власності до комунальної і навпаки, який буде зафіксовано після завершення розмежування земель. Цим законодавчим актом врегульовані і питання надання земельних ділянок за межами адміністративно-територіальних одиниць.
Після прийняття Урядом у рамках соціальних ініціатив відповідних рішень органам земельних ресурсів з 12 жовтня дозволено надавати на безоплатній основі адміністративні послуги громадянам. Прийняття таких позитивних рішень соціального спрямування стало можливим завдяки тому, що Держземагентство України у цьому році по усіх напрямах діяльності значно перевищило планові показники.
Станом на 01.10 2012 надходження до Державного бюджету від надання адміністративних послуг в сфері земельних відносин перевищили планові показники на 91 відсоток. Надходження становлять понад 356 млн. грн. при запланованих 186 млн. грн., що і дозволило зробити такі адміністративні послуги для громадян безкоштовними:
— реєстрація земельних ділянок, державних актів, договорів оренди;
— реєстрація обмежень у використанні;
— видача витягів з Поземельної книги;
— перевірка обмінного файлу.
Таким чином до кінця цього року, в середньому, при оформленні документів громадяни заощадять близько 200 грн. на кожній ділянці. Слід зауважити, що у багатьох селян пай чи город складається з декількох ділянок, що дозволить їм заощадити 400-600 гривень.
Закон дає можливість Держземагентству України вже найближчим часом значно збільшити кількість кадастрових реєстраторів у всіх районах, що дозволить остаточно ліквідувати черги, значно прискорити і поліпшити обслуговування громадян.
Крім того, у цьому році, порівняно з аналогічним періодом 2011 року кількість виданих громадянам державних актів на землю зросла на 66%, а реєстрація договорів оренди – на 112 відсотків.
Нам вдалося скоротити та спростити процедури відведення земельних ділянок у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, та запровадити зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб. Відповідний закон   в перших  числах жовтня  ухвалили парламентарі. Це безумовно поліпшить  інвестиційний клімат в Україні, забезпечить належні умови для розвитку економіки та ведення бізнесу.
Законом ліквідуються комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою. При зміні цільового призначення  максимально скорочено кількість дозвільних органів, які беруть участь у погодженні документації із землеустрою. Це потужний удар по  корупції та  знищення її основ.
Крім того, на законодавчому рівні закріплено порядок зміни цільового призначення земельних ділянок, склад та зміст проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що дозволить уникнути зловживань з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування стосовно необґрунтованих вимог у наданні додаткових матеріалів під час погодження та затвердження документації із землеустрою.
Із особливим задоволенням інформую  читачів «Народного депутата» що віднині скасовується ліцензування господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою та запроваджується сертифікація інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів. Законом, який на початку жовтня ухвалила  Верховна  Рада передбачено утворення відповідної Кваліфікаційної комісії та ведення Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників. Сертифікація виконавців робіт запровадить інститут персональної відповідальності за виконувані ними роботи та надані послуги. Така відповідальність забезпечить відсутність поняття безкарності або правового нігілізму при порушені ними вимог законодавства, норм чи стандартів.
На цьому ж пленарному засіданні прийнято закон, яким передбачається норма, за якою спрощується процедура придбання  у власність земельних ділянок несільськогосподарського призначення іноземними підприємцями, що покращить інвестиційний клімат  і сприятиме притоку капіталу.
А за кілька тижнів, парламентарі повернулись до розгляду земельних питань і прийняли у першому читанні Закону, яким пропонується продовжити мораторій на купівлю-продаж та зміну цільового призначення сільськогосподарських земель до законодавчого врегулювання питань обігу земель сільськогосподарського призначення.
Такий підхід дозволить без обмежень у часі сформувати соціально прийнятні механізми ринкових відносин у сільському господарстві, не створюючи щорічного ажіотажу навколо дати зняття мораторію, та врегулює розбіжності термінології, сприятиме розробці механізму обігу земель сільськогосподарського призначення та створенню необхідної ринкової інфраструктури.
Цього року Уряд прийняв низку нормативно-правових актів із земельних питань. Серед яких знаковою є травнева постанова яка встановлює вимоги до проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складення за її результатами технічної документації. Помітною віхою в роботі  землевпорядної галузі стала урядова постанова, прийнята  також  у травні  цього року, якою регламентовано, що строк видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не повинен перевищувати семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Також, прийнято декілька відповідних розпорядженнь Кабінету Міністрів України, які направлені на забезпечення виконання функцій з реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності Держземагенством.

СТВОРЕННЯ ДЕРЖАНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО БАНКУ — КЛЮЧ ДО ЗАВЕРШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ

На сьогодні набуло неабиякої актуальності та резонансу в суспільстві питання щодо включення до активного обігу земель сільськогосподарського призначення. Це пояснюється тим, що введення сільськогосподарських земель в економічний обіг містить у собі весь спектр структурних елементів суспільних відносин країни.
Однобоке розуміння ринку земель, асоціація його лише з «базаром» та відсутність чіткої наукової концепції його формування породили передумови перманентної політизації та соціальної істерії при розгляді питань щодо введення повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення.
На сьогодні ринок земель несільськогосподарського призначення існує і удосконалюється, деякі складові сегменту ринку земель сільськогосподарського призначення набули кращого розвитку. Маю на увазі перш за усе оренду наділів, однак, деякі його складові взагалі не розвинуті і не знаходять підтримки в суспільстві.
Функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення значною мірою залежить від наявності відповідної інфраструктури, а саме фінансово-управлінської системи ринку земель, основним ядром якої стане Державний земельний банк.
Постановою Кабінету Міністрів про створення Державного земельного банку, яка  прийнята у  липні цього року утворено публічне акціонерне товариство «Державний земельний банк» зі статутним капіталом 120 млн. гривень, сто відсотків статутного капіталу якого належить державі. Для формування статутного капіталу банку передбачено здійснити розміщення та випуск 120 000 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 1 гривня кожна.
Законом України про Державний бюджет України на 2012 рік створення Державного земельного банку асигновано 120 млн. гривень
На мою думку, для ефективного управління державними землями і реалізації державної політики на землях приватної власності для підвищення ефективності агровиробництва, реалізації публічних інфраструктурних проектів, розвиток сільських територій, створення об'єктів екологічної мережі тощо - держава має започаткувати  інституцію єдиного державного регулятора та надати цій  установі повноваження розпорядження цими землями. Перш за  усе йдеться про купівлю-продаж, обмін, оренду, передачу в оренду тощо. Належить також забезпечити її достатніми фінансово-кредитними ресурсами для реалізації таких основних завдань. А вони  надзвичайно важливі і  масштабні.
Це перш за усе формування недоторканного земельного фонду (банку земель) для забезпечення продовольчої безпеки держави. До його  складу  мають увійти близько 30% консолідованих в єдині агротехнологічно-зручні масиви сільськогосподарських угідь – згідно з рекомендаціями ООН.
Мова йде і про створення обмінного фонду земель як інструменту їх консолідації.
Слід  також забезпечити максимально ефективне використання земель державної власності як джерела доходу Державного бюджету від їх оренди, купівлі-продажу.
На належному рівні  має  бути фінансово-кредитне забезпечення Державним земельним банком функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення та кредитування середнього і дрібного товаровиробника, фермерських сімейних господарств.
Передбачається, що функціонування Земельного банку забезпечуватиметься відповідним ресурсним потенціалом. Так, земельний фонд України становить 60,4 млн. га, де площа сільськогосподарських угідь становить 41,6 млн. га (69 відсотків).
Нині у складі сільськогосподарських земель України налічується 10,7 млн. га сільськогосподарських угідь державної власності, що становить 25,7% від їх загальної площі по Україні.
Держземагентство України доводить, що створення такої банківської установи дозволить провести роботи по консолідації земель державної власності, як неодмінної умови ефективного їх використання в якості єдиного земельного масиву. Даний фактор побічно вплине на збільшення вартості земель та орендної плати.

Верховна  Рада, ухваливши на початку жовтня цього року ряд законодавчих  актів щодо регулювання земельних відносин, зробила черговий значний крок на шляху завершення земельної реформи, яка беззаперечно є ядром економічних перетворень, а залучення земельного ресурсу в економічний обіг стає головною ланкою економічного розвитку країни.