КОМАНДОР КОМАНДИ «EQUITES» ГОЛТІС. ВЕЛИКЕ ВІДКРИТЕ СЕРЦЕ

Голтіс – засновник та командор команди українських професійних мандрівників та екстремалів «EQUITES».

Карпатський горець, русин, фотограф, оператор, фотохудожник, постановник трюків, письменник — все це Голтіс.

Він — триразовий Чемпіон Азії по східним єдиноборствам в закритих чемпіонатах Азії. Голтіс підготував двох чемпіонів світу по бодібілдінгу.

Опинившись в іранській камері смертників, йому вдалося вийти на волю здоровим та неушкодженим! Голтіс — експерт та консультант по здоровому способу життя в рамках оздоровчої  та реабілітаційної авторської методики «Исцеляющий Импульс».

У 2009 році Команда «EQUITES» здійснила перехід на яхті через Атлантичний океан шляхом Колумба, провівши 40 днів в голодуванні.

Зараз Команда «EQUITES» здійснює підготовку до проекту «ПОЛЮС-ПОЛЮС» — безпрецедентного перельоту з Північного на Південний полюс Землі та по всіх континентах Землі.


— Володимир, як з’явилося ім’я «Голтіс»?

— Я народився і виріс на Закарпатті. Голтіс — це псевдонім, який з’явився, коли мені було років 9. Ми грали в індійців, любили пригодницькі фільми, такі як «Чингачгук — Великий Змій»... У кожного був якийсь нік: Зорке Око або Швидка Нога... До мене нічого не липло, окрім «Голтіса»...

— А що означає ім’я «Голтіс»?

—Одна видатна людина, православна поетеса Єлєна, коли познайомилася зі мною, сказала: «А знаєш, що означає «Голтіс»? Це якраз те, що ти доносиш до людей — інформацію про те, що якщо живеш по совісті, та якщо у тебе відкрите серце для людей та миру, то пам’ятай, що Господь Очень Любит Тебя И Спасет  — Голтис».

— Ви — засновник та командор команди мандрівників та екстремалів «EQUITES», якій незабаром виповниться 15 років. Кому прийшла ідея заснувати її?

— У 1987 році я познайомився з Олександром Комаровим та з Костянтином Могильником. Утрьох ми любили подорожувати по Карпатах, Криму та Кавказу та мріяли потрапити до Команди Кусто. У 1998 році під час однієї з подорожей народилася ідея утворити свою команду професійних мандрівників. До складу команди увійшли ми утрьох, а решта членів команди набирається під кожний проект.

giltis

Наша команда має назву «EQUITES» (еквітес — вершники, в перекладі з латині). Так римські легіонери називали свої загони першопроходців.  Команда «EQUITES» проводить знімально-досліджувальні експедиції, створює фільми, телепередачі, книжки, фотовиставки та фотоальбоми, щоби показати красу Землі та її біди.

Основна мета нашої команди — донести красу нашого світу до людей, щоб зберегти її для наступних поколінь. Ми вирішили проповідувати любов до природи, до людей та їх культурної спадщини.

— Прекрасна мета!

— Ще до створення нашої команди я подорожував по Африці на велосипеді. А тут з’явилося бажання проїхати по всьому периметру Африканського континенту, зняти про це фільм і поділитися ним із нашими співвітчизниками. Так було здійснено 11 експедицій в Африку, під час яких я виступав ще й як фотограф, оператор та автор документальних фільмів. Один з них —  фільм «Африка — шлях до себе» — виграв Гран-прі на тематичному фестивалі новаторського кіно у Данії.
Ще одна важлива мета нашої команди — вивчення можливостей людського організму.
Під час переходу через Атлантичний океан ми проводили експеримент над самими собою: Команда «EQUITES» провела в умовах майже безперервної хитавиці 40 днів без їжі. Я не пив води перші 14 днів морського переходу, а решта членів команди — перші 7 днів.

— Таке випробування — тривале голодування – може витримати тільки та людина, яка перед цим готувалася якимсь особливим чином?

— Будь-яка людина, яка не буде пускати у свою свідомість страх — виживе. Тому що вбиває страх.
Офіційна медицина вважає, що на 4-5-й день голодування без води в організмі починаються незворотні зміни, і людина помирає. Якщо людина буде про це думати і налаштовувати себе таким чином — вона дійсно може загинути.

Завдання нашої команди — показати, що людина здатна без шкоди для здоров’я витримати без води та їжі значно довше. Наш особистий приклад покаже іншим людям, які потрапили в якусь екстремальну ситуацію, що без води можна прожити мінімум 12 днів. Знання цього врятує життя багатьом людям, які опинилися в небезпеці.

Ми зняли про цей перехід фільм, щоб його подивилися мільйони людей і дізналися про те, що це може зробити кожен.

Тим більше, що ми заради чистоти експерименту спеціально не готувалися до цього голодування, більш того, ми перед голодуванням добре повечеряли, щоб бути в однакових умовах з тією людиною, яка раптово може попасти в екстремальну ситуацію.

— Ви раніше голодували і з якою метою?

— Я вивчав голодування ще з 1972 року і перечитав дуже багато книжок та статтей на цю тему. Тоді ж я почав вивчати медицину, анатомію, фізіологію, біохімію, спортивну медицину. На собі я випробував спочатку короткі голодування. А тривале голодування я вперше в житті пройшов, коли мені було 33 роки. Я його присвятив Великому посту, голодував на воді. І не заради того, щоб вилікуватись. В мене ніколи нічого не боліло, і я ніколи не хворів. Я пройшов 54 дні голодування для того, щоб потім мати моральне право радити голодувати людям, від яких через їхню хворобу відмовилась традиційна медицина. Для них це може стати останнім шансом врятувати їхнє життя.

Потім було ще 40-денне голодування, про яке знімали фільм для того, щоб люди побачили, що це можливо. Цей експеримент проводився в Іспанії під наглядом лікарів традиційної медицини.  

— Яке голодування більш ефективне: «мокре» або «сухе»?

— Кращий ефект, звичайно, дає «сухе» голодування: без їди і без води. Це дуже важко і дуже екстрено, але ця методика працює дуже добре. Під час тривалого голодування організм переключається на ендогенне харчування.

Але я хочу застерегти читачів, що тривале голодування — це дуже серйозний стрес для людського організму. Тому на нього можна відважитись тільки під наглядом спеціалістів з голодування.

Я не кажу про екстремальні ситуації, коли людина, наприклад, потрапила в аварію корабля, завал або полон. Тоді вона вимушено тривало голодує до тих пір, поки її не визволять. В даному випадку треба дотримуватись таких правил: не пускати у свою свідомість страх та не під’їдати... Під’їдати не можна, тому що організм не зможе переключитися на ендогенне харчування, і в цьому випадку людина може померти від виснаження.

— Що означає термін «ендогенне  харчування»?

— Ендогенне харчування — процес засвоєння організмом так званих ендогенних речовин, тобто тих, що входять в склад самого організму. Коли до системи травлення організму перестає попадати їжа, організм починає використовувати цей шанс для вирішення проблем, пов’язаних з втратою здоров’я: проводиться генеральне прибирання та лікування органів, уражених запальними процесами. Спочатку прибираються з організму бактерії, віруси та шлаки, а під кінець — жировий прошарок.

До речі, саме зашлакованість організму приводить до такого захворювання, як старість. І це можна вилікувати, як і будь-яке захворювання.

— Ви — автор унікальної оздоровчої та реабілітаційної методики «Исцеляющий импульс». Що це за методика?

— Мені, професійному мандрівнику, ця методика дає, можна сказати, сильні крила. Моє тіло — інструмент для пізнання цього світу, а ця методика дає можливість постійно бути в хорошій фізичній формі.

Методика має п’ять складових: духовна складова — відкрите серце, фізичні вправи, правильне харчування, голодування та закалювання. Це все дає можливість будь-якій людині в будь-якому віці не тільки вилікуватися від багатьох хвороб, але й повернути час назад та стати скульптором свого тіла.

По цій методиці займаються і діти, і дорослі, і спортсмени, і космонавти... Для кожної людини розробляється індивідуальна програма занять.

— Як ви прийшли до цієї методики?

— Все почалося з мого кохання в 9-річному віці до однієї дівчинки, яка не розділяла мого почуття через мою надмірну худобу. З того моменту я вирішив змінити своє тіло: почав вивчати анатомію, захопився східними єдиноборствами.

В основу методики «Исцеляющий импульс» закладено важливий анатомічний принцип: кожна група м’язів повинна з максимальною амплітудою розтягуватись та з максимальною амплітудою скорочуватись, що дає можливість через кожну м’язову групу впливати на усі внутрішні органи, оздоровлюючи їх та очищуючи міжклітинний простір. Завдяки цим фізичним вправам повністю відновлюються усі суглоби та органи та омолоджується організм.

Наприклад, у нас займається академік Олександр Адольфовіч Летичевський, який прийшов до нас у 72 роки, він не міг нормально присісти, але через три роки занять по моїй методиці його здоров’я настільки відновилося, що у 75 років він покорив Ельбрус. Після занять по методиці багато бабусь розлучаються з милицями.

«Исцеляющим импульсом» займаються «ліниві» люди, тому що тренування тривають всього по 30-40 хвилин 4 рази на тиждень, а для початківців - взагалі по 15 хвилин.

— Що означає «правильне харчування» по вашій методиці?

— В методиці є 12 принципів правильного харчування. Самий головний з них — людина повинна приймати їжу тільки тоді, коли відчуває справжній голод.
Також треба дотримуватись роздільного харчування: не змішувати білки з вуглеводами.

— Скільки ви спите?

— Я сплю по 4-5 годин в день. Коли людина починає займатися «Исцеляющим импульсом», тривалість її сну автоматично скорочується.

_       _1



— У 1985 році у вас був перелом хребта. Розкажіть, що тоді сталося і як вам вдалося, наскільки мені відомо, дуже швидко відновитися?

— Я стрибнув з моста у горну річку, рятуючи свою собаку, а там була колода. І я отримав перелом шийного відділу хребта, але, на щастя, нерви не були ушкоджені.
Мене поклали в лікарню, і я не міг рухатись. Я почав правильно харчуватись та застосовувати візуалізацію. Через два тижні рентген показав, що переламаний хребець почав правильно зростатися. Зазвичай термін відновлення після таких травм — рік-півтора...

Пізніше я потрохи почав робити фізичні вправи, а пролежав я у лікарні десь місяць.
Лікарі дозволили мені розпочати тренування не раніше, ніж через рік. А я вже через півтора місяці здавав екзамен по гімнастиці в Київському державному інституті фізичної культури, де я навчався.

— Зараз Команда «EQUITES» веде підготовку до проекту «ПОЛЮС-ПОЛЮС». Розкажіть про це докладніше.

— Проект «ПОЛЮС-ПОЛЮС» — перша всеширотна навколосвітня експедиція, під час якої планується переліт з Північного на Південний полюс Землі та по всіх континентах Землі. В експедиції буде приймати участь міжнародний екіпаж: американський пілот екстра-класу, капітан Джон Рівард та космонавт, Командир загону Центру підготовки космонавтів ім. Ю.О. Гагаріна, Герой РСФСР і наш близький друг Юрій Лончаков і, звичайно, Команда «EQUITES». Цей переліт планується здійснити у жовтні-листопаді наступного року.

Основна мета проекту «ПОЛЮС-ПОЛЮС» — привернути увагу світової спільноти до екологічних проблем нашої планети.

— У 2001-2004 роках ваша команда приймала участь у ігровому екстрім-шоу «Команда «EQUITES» на телебаченні. Які у вас враження від участі в цьому шоу?

— Мені дуже сподобалось те, що молодь брала активну участь у цьому шоу, що вона не боялася труднощів і мріяла приєднатися до нас. Ми тоді прийняли декількох людей до нашої команди. Наприклад, взяли Андрія Супруна, який згодом прийняв участь у чотирьох експедиціях в Африку та в переході через Атлантику.  Це шоу отримало визнання на міжнародному конкурсі телепрограм Шостого Євразійського Телефоруму у Москві та стало першим в номінації “Ігри, в які
грають люди”.

Наш документальний фільм “Салем Експрес. Нерівне дихання” про паром «Салем Експрес» зайняв третє місце на конкурсі у Франції. Фільми знімаю я та інші оператори.
Зараз ми розширюємо діяльність Команди «EQUITES». Створили новий проект «Команда «EQUITES» та друзі», і в експедицію зможе потрапити будь-хто з бажаючих. Наприклад, нещодавно відбулася така експедиція в Намібію, зараз планується експедиція на Мадагаскар...

— Ви віруюча людина?

— Так, але в церкву ходжу рідко, на жаль, тому що я в постійних експедиціях та роз’їздах. Церква — місце, де перебуває святий Дух. Тому що є фізичний біль, який, наприклад, можна заглушити якимись пігулками, але душевний біль нічим не можна заглушити, від нього нікуди не можна подітися. Я часто відчував такий душевний біль в камері смертників в іранській в’язниці, коли загубив свободу.

— Як стався такий жахливий факт у вашому житті? Як ви опинилися у камері смертників?

— Був час, коли я працював автогонщиком та приймав участь в різних змаганнях, у тому числі і за кордоном. І ми виконували замовлення та приганяли з-за кордону автомобілі. Оскільки ми любимо подорожувати, завжди використовуємо перегони для того, щоб проїхатись по красивих місцях. Того разу ми вирішили поїхати через Іран, тому що я давно мріяв побачити цю країну.
Я мріяв сфотографувати красу природи Ірану, тому на кордоні з Іраном я приховав той факт, що везу з собою відеокамеру та фотоапарат, хоча я повинен був все це залишити на кордоні. А на дворі стояв 1996 рік, і тоді країна Іран була військовим об’єктом, де фото- та відеозйомки були заборонені.

І коли ми вже проїхали майже всю країну, і кордон вже був поруч, в той момент, коли я як раз вів відеозйомку, повз мене проїхала поліцейська машина. Мене затримали за підозрою в шпигунстві. Так почалася моя епопея в камері смертників...

Але в тій камері смертників сталося велике диво!.. Зараз я завершую писати книгу про ті події, яка має назву «Сповідь смертника».

— Як же ви вибралися звідти?

— Мене посадили в камеру смертників міста Серахс. Зі мною сиділо ще 12 мусульман.

По іранським законам тільки за те, що я провіз фото- та відеокамеру, мені світило 7 років в’язниці. Я розумів, що не виживу ці 7 років через втрату свободи. Я навіть нічого там не їв і не пив, бо не міг їсти у неволі, тим більше, що я хотів скоріше загинути! Для мене втрата свободи рівноцінна загибелі!

На перших допитах вони відносились до мене, як до ворога народу, я відчув на собі, що таке фізичні катування.

— Вас катували???

— Так, але з ворогами народу так і треба поступати. Але фізичні страждання не так страшні, як душевний біль...

На перших допитах мені не вірили: вони думали, що я збрехав, коли сказав їм, що був в машині один. Вони ніяк не могли збагнути, як же я, перебуваючи сам в авто, міг одночасно і керувати автомобілем і на ходу вести відеозйомку обома руками. Але ж я професійний гонщик, я коліном рулював і одночасно на ходу знімав. І коли я їм продемонстрував, як я це роблю, вони нарешті повірили мені.

На одному з допитів в мене полилася така промова: «Я не прошу про помилування. Я просто хочу донести до вас, що ніколи українець не стане американським шпигуном, щоб зничтожити таку прекрасну країну та народ з такою багатою культурою та спадщиною!».

І сталося диво! Ті люди відповіли, що через мою промову вони відчули потік Господа та повірили мені. Вони закрили очі навіть на ті 7 років, що я мав відсидіти у в’язниці, і звільнили мене!

— Вражаюча історія! Я думаю, вас врятувала ваша віра! Через вас казав Бог, і тому вони вас почули!

— Я проводжу семінари по своїй методиці, і є таке поняття «Відкрите серце». Кожна людина володіє цим Божим даром.Якщо людина хоче щось до когось донести, треба у Бога попросити благословення і потім можна розмовляти і з кримінальними авторитетами, і з високопосадовцями, і з бомжами — з ким-завгодно. Головне — говорити серцем. Я переконаний, що поганих людей взагалі не існує! За все життя, скільки я подорожував по всьому світові, я не зустрів жодної поганої людини. Якщо ставитись до людей з відкритим серцем, знаходити в них щось хороше, любити їх, то з усіма можна знайти взаєморозуміння.

— Ви одружені? Як дружина ставиться до ваших тривалих експедицій?

— Так, я одружений. Є доросла донька, їй 25 років, вона живе в Парижі. А дружину я намагаюся брати з собою в експедиції...

— Що б ви хотіли побажати читачам нашого журналу?

— Цей журнал читають представники української влади. Мені би дуже хотілося, щоб їх серця розкрилися і вони зробили для людей та країни якісь добрі справи. Тому що таку владу та довіру людей дарувало їм небо, і тому як прекрасно для їхніх душ зробити щось для народу!

Від кожної людини із сильних світу сього залежить не тільки майбутнє нашої країни, але й здоровий соціум. Тому що можна добитися багатства, дати своїм дітям гарну освіту, але якщо соціум буде отруєний негативізмом та бездуховністю, то дитина, яка буде жити в цьому соціумі, не буде по-справжньому щасливою та не буде ані фізично, ані духовно здоровою. Сам Господь мені вас послав, щоб я зміг донести це до людей!..