Народ

23 червня 2012 року Лише 4,1% українців головною причиною складної соціально-економічної ситуації в Україні вважають недосконалість чинної Конституції.
Про це в своїй статті для ZN.UA пише науковий консультант Центру Разумкова Микола Мельник, коментуючи рішення президента про створення Конституційної асамблеї для внесення змін до Основного закону.
Соціолог зазначив, що переважна більшість громадян вбачають головну проблему країни в неналежній діяльності влади.
Зокрема, за даними соцопитування Центру Разумкова, 31,3% опитаних найголовнішою причиною складної соціально-економічної та політичної ситуації в Україні назвали високий рівень корупції.
18,2% бачать корінь всіх проблем e превалювання у керівництва держави особистих інтересів над суспільними. 14,4% відзначають ігнорування представниками влади Конституції і законів України.
13,3% вказують на неефективне управління державою через некомпетентність його керівництва.
Водночас, 7,4% не вважають соціально-економічну та політичну ситуацію в Україні складною. 11,3% не змогли відповісти на запитання або вибрали інший варіант.
2 липня 2012 року
Вуличне соцопитування Центру Разумкова показало, що "Батьківщина" на 4% випереджає Партію регіонів за електоральною підтримкою, а опитування вдома – що Партія регіонів на 2,1% випереджає "Батьківщину".
Як повідомляє соціологічна служба, обидва опитування проводилися з 16 по 25 червня у 132 населених пунктах, на вулиці було опитано 2005 осіб, а в помешканні респондентів – 2009 осіб.
За даними вуличного опитування, якби вибори відбулися найближчої неділі, 5%-й бар`єр подолали б ВО "Батьківщина" (готові підтримати 27,9% тих, хто братиме участь у виборах), Партія регіонів (23,9%), "УДАР" Віталія Кличка (8,7%), КПУ (7,4%), "Свобода" (5,4%) і близька до подолання бар’єру партія Наталії Королевської "Україна – вперед!" (4,7%).
За даними опитування у помешканні, 5%-й бар`єр долають Партія регіонів (28,3% тих, хто планує взяти учать у виборах), ВО "Батьківщина" (26,2%), партія "УДАР" (10,8%) і КПУ (7,7%), але більш далекі від подолання виборчого бар’єру ВО "Свобода" (3,9%) і "Україна —
Вперед!" (3,3%).
При цьому дослідники зазначають, що різниця підтримки "Батьківщини" і Партії регіонів при домашньому опитуванні (2,1%) не є статистично значущою.
Загалом вуличне опитування, порівняно з опитуванням у помешканні, зафіксувало більш високий електоральний рейтинг ВО "Свобода" і партії "Україна —
Вперед!" та нижчий електоральний рейтинг Партії регіонів.
У Південно-східному регіоні за даними вуличного опитування вищим, ніж при опитуванні у помешканні, виявився електоральний рейтинг ВО "Батьківщина", але нижчим – рейтинг Партії регіонів і Партії "УДАР".
У Західно-центральному регіоні вуличне опитування показало більш високий рейтинг ВО "Свобода" і партії "Україна — Вперед!".
Народна партія Володимира Литвина, "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка, Радикальна партія Олега Ляшка, Соціалістична партія Олександра Мороза не набирають і 2% голосів, а варіант "голосував би за іншу партію" обрали 3,5% в обох опитуваннях.
Не брали б участі в голосуванні з опитаних на вулиці 17,3%, з опитаних удома – 14,9%.
Соціологи вважають, що вуличне опитування забезпечує більше відчуття анонімності у респондента і впевненість, що його особа не може бути встановлена. Тому з нього можна отримати більш щирі відповіді на соціально чутливі питання, ніж при опитуванні вдома.
Похибка вибірки в обох опитуваннях (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

3 липня 2012 року Майже половина громадян вважають, що російську мову потрібно зробити другою офіційною мовою тільки в тих місцевостях, де більшість населення цього бажає.
Про це свідчать результати опитування, проведеного КМІС з 23 травня по 1 червня 2012 року.
Так, 47,7% опитаних ствердно відповіли на дане запитання.
Натомість 25,7% опитаних вважають, що російську мову потрібно зробити другою державною мовою на всій території України.
19,4% вважають, що російську мову потрібно виключити з офіційного спілкування на всій території України, 6,5% не змогли відповісти на запитання.
На запитання, "як ви ставитеся до пропозиції, щоб українська мова залишалася єдиною державною, а російський мова та мови національних меншин зробити другою офіційною мовою в тих регіонах України, де більшість населення (50% або більше) цього бажає", 32,4% опитаних відповіли "Повністю підтримую".
32,9% опитаних "скоріше підтримують" дану ідею, 11,2% - скоріше не підтримують, 15,7% — повністю не підтримують, 7,3% не змогли відповісти.
На питання, чи повинна держава забезпечувати російськомовним громадянам України можливість для дітей отримувати шкільну освіту російською мовою, 45,3% відповіли "Повинна забезпечувати тільки в тих областях України, де більшість населення цього бажає, але не на всій території України".
35,6% відповіли, що держава повинна забезпечувати російськомовним громадянам можливість отримувати освіту російською мовою на всій території України, 13,7% відповіли, що не повинна забезпечувати, 5,2% не змогли відповісти.
Крім того, кожен другий українець (50%) вважає, що російську мову та літературу, як окремі предмети, потрібно викладати в усіх школах України, як у російськомовних, так і українськомовних.
42% вважає, що ці дисципліни мають бути предметами на вибір — ті учні, які хочуть, можуть їх вивчати; і 4% думають, що російську мову та літературу взагалі не потрібно викладати як окремі предмети.
Кожен третій українець (35%) погоджується, що вивченню російської мови в українськомовних школах має приділятися така ж кількість часу, як і на вивчення української мови;
37% — що менша, ніж на вивчення української мови, але більше, ніж на іноземні мови (англійська, німецька та інші); і 22% — що має виділятися такий же або менший обсяг часу, ніж на вивчення на вивчення іноземних мов (англійської, німецької та інших).
Методом очного (face-to-face) інтерв'ю опитано 2042 респонденти, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.
Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,3% — для показників близьких до 15%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.
Разом з тим, як написав у своїй статті у "Комсомольской правде в Украине" Віктор Медведчук, опитування КМІС проводилося на замовлення організації "Український вибір"
4 липня 2012 року
Близько двох тисяч гірників Донбасу відправилися з міста Брянка (Луганська область) до Києва пішки, щоб вимагати від уряду розв’язання проблеми шахтарів.
Як повідомив глава координаційної Ради шахтарських інвалідських, ветеранських організацій України Юрій Хохлов, таке рішення було ухвалене на Вседонбаському сході громадян, на 4 липня у Брянку зібралися шахтарі Луганської, Донецької і Дніпропетровської областей.
За словами Хохлова, приводом для проведення Сходу стало порушення норм Гірничого закону в частині постачання вугіллям пенсіонерів закритих шахт, повідомляє УНІАН.
Так, у Луганській області за минулі роки гірникам-пенсіонерам не довезли 130 тисяч тон вугілля. При цьому, норма призначеного палива постійно знижується: замість 5,9 т на рік шахтарям пропонують лише 3,1 т.
Хохлов також повідомив, що основна вимога учасників Сходу: кожна шахтарська сім'я повинна одержувати, як передбачено законом, 5,9 т вугілля щороку.
Крім того серед вимог ліквідувати розподіл регресників на тих, хто працював на ліквідованих і на звичайних шахтах. А також повернути шахтарські пільги шахтобудівникам, шахтопрохідникам, рятувальникам.
Учасники Сходу ухвалили рішення про початок безстрокової акції протесту до повного задоволення вимог. У Києві пообіцяли бути до Дня шахтаря.

7 липня 2012 року Учасники акції на захист української мови біля Українського дому не підтримують заяви опозиції про перемогу, і обіцяють залишатися тут до скасування прийнятого парламентом мовного закону.
Як повідомлялося, громадські активісти зібралися на акцію протесту на захист української мови під Українським домом в Києві не заради опозиції, а тому, що результати акції відносні і не задовольняють людей. Крім того, Ющенко прийшов до Українського дому і поставив підпис за скасування закону про мови.
Нагадаємо, лідер партії Свобода Олег Тягнибок заявляє, що проти учасників акцій протестів проти закону про мовну політику біля Українського дому в Києві порушено п'ять кримінальних справ.
Як повідомлялося, народний депутат Юрій Гримчак (фракція НУ-НС) підтвердив журналістам, що акція проти мовного закону біля Українського дому, яка розпочалася 3 липня відразу після голосування щодо цього закону, завершується. "Акція завершується", — сказав він.

За матерiалами УНІАН