Олександр Попов: Проблеми не можна перекладати на мешканців

— Як Ви дивитесь на ідею об’єднання Києва та його міст-супутників у цілісний регіон — Мега Київ / Київ Великий? Чи варто при цьому впроваджувати єдине управління?

— Будь-яке управління — це діалектика централізму і децентралізації. Практичний досвід і наука про управління, говорять, що чим складніша система зв’язків, тим більшою децентралізованим має бути управління цією системою. При цьому весь світ нині розвивається на засадах децентралізації управління економічними, соціальними, політичними та іншими процесами і відносинами. Керування з одного центру мегаполісом, складові якого неминуче мають і матимуть значні відмінності, обов’язково призведе не тільки до управлінської, а й до загальної системної кризи, виходом з якої буде децентралізація і передача повноважень і функцій влади та управління на місця для врахування місцевої специфіки. Звідси риторичне запитання: навіщо створювати мегаполіс, якщо доведеться його децентралізувати, посилювати роль  територіальної громади і її різних груп? Нам потрібна децентралізація навіть в межах сьогоднішнього Києва. Треба делегувати частину управлінських повноважень органам самоорганізації населення - комітетам будинків, вулиць, мікрорайонів, районів. Центральна ж влада міста має визначати і регулювати загальноміські пріоритети і зв’язки.

— Нагальним залишається екологічне питання. Які заходи плануються для покращення екологічної ситуації в столиці? — До теми екології належить також питання утилізації сміття. Наразі існують технології, які дозволяють навіть посеред міста облаштовувати сміттєпереробні заводи абсолютно безпечно, як, наприклад, у Відні.

Більш того, є пропозиції від європейських колег побудувати такий завод у Києві безкоштовно. Чому б не пристати на них?

— Сьогодні Київ переробляє всього 5% відходів, хоча міг би збільшити цю цифру до 30-60%. Решта сміття знищується або захоронюється на полігонах, а їхні можливості вже практично вичерпані. Потерпають кияни й від вихлопних газів автомобілів. У порівнянні з Москвою, кількість викидів вуглекислого газу в нас у 4 рази менша, але вона швидко зростає. Водночас, за даними опитування компанії The Boston Consulting Group (BCG), яка розробляла «Стратегію розвитку Києва до 2025 року», 32% киян хочуть бачити своє місто «найбільш екологічно чистим мегаполісом».

Пріоритетом у покращенні екологічної ситуації стане зниження обсягів викидів, захист існуючих і планування нових зелених зон міста, сертифікація підприємств міста за світовими екологічними стандартами, вироблення з Київською областю спільного плану утилізації сміття.

Серед пропозицій експертів - будівництво шумових екранів (високі пластикові огородження уздовж автострад), висадження зелених смуг із дерев і чагарників. Регулювання транспортних потоків, переустаткування водопровідних насосних станцій, благоустрій прибережних зон і перебудова полігонів у виробничі ділянки із переробки сміття.

НЕБЕЗПЕЧНІ ПІДПРИЄМСТВА. Найбільш небезпечними підприємствами у столиці вважаються «Радон», що займається захороненням радіоактивних відходів, підприємство «Захід», що використовує берилій. А також сховища хлору «Київводоканалу», завод «Енергія». Ці й багато інших підприємств столиці необхідно виносити з міста, а решту змусити встановити сучасні системи екологічного очищення. Інше питання - куди виносити підприємства. Розмови про перенесення в область ведуться, думаю скоро ми знайдемо рішення, яке влаштує всіх.

ВОДА. Щоб кияни так само, як жителі Будапешта та Відня, могли пити воду з-під кранів, необхідно встановити потужні очисні спорудження. У Києві вже ухвалено програму «Питна вода», яка може вирішити цю проблему. У ній передбачається заміна всіх труб, установка очисних споруджень і заміна хлору.

Щоб забезпечити киян чистою водою, потрібно зайнятися й бюветами. Раніше на кожен бювет на місяць виділялося 15-20 тис. грн. Гроші йшли на аналізи води, ремонт і втримування бюветів. Потім фінансування було зупинено. Коли я очолив КМДА, ми відновили співпрацю з Інститутом колоїдної хімії та хімії води. В наших планах – відновлення мережі  бюветів, встановлення нових очисних систем та багато іншого.

—  Сьогодні ведеться дуже багато розмов на тему самоорганізації населення, як найважливішого чинника ефективності місцевого самоврядування. Для наведення громадського порядку створюються комітети і організації за типом ОСББ І ОСН. Небайдужі люди об'єднуються свої зусилля в боротьбі з нехлюйством чиновників та незадовідьною екологічною ситуацією. Як Ви ставитеся до таких ініціатив?

—  Звісно до такого роду об`єднань в мене особисто і у нашої команди дуже позитивне ставлення! Нам давно пора зрозуміти, що лише від нас самих залежить якими будуть наші квартири, будинки, вулиці, наше місто і взагалі вся наша країна! Чим впливовіше будуть люди у всіх сферах свого життя, тим ефективніше буде поставлена робота влади і використання коштів громади, тим ефективніше буде розбудовуватись уся наша країна!

Паростки громадського самоуправління видні вже сьогодні. Місцевою владою прийнято ряд рішень, зроблені кроки назустріч в діяльності таких організацій по розширенню їх можливостей. Проявляється це не тільки в громадських зборах гомадян по проблемах ЖКГ, згадайте як кияни захищали Пейзажну алею! Як вони борються сьогодні за кожне дерево, кожну архитектурну памьятку, за розвиток культури та парків міста. Як активно приймають участь у відкритті кожного нового об`єкту. І в цьому найбільша заслуга простих киян, саме тих, яким небайдуже наше місто, які намагаються упорядкувати його і зробити більш красивим і комфортним для життя.

— Однією з найбільших проблем містa — це звичайне побутове сміття! Всі знають наскільки складна екологічна ситуація на міських ринках, вірніше навколо їх. Бо якщо адміністрації самих ринків ще справляються з цією проблемою на своїй території, то прилеглі території стають проблемою. Страждають жителі будинків біля яких розташовані ринки. Сьогодні на деяких ринках таких як Лук'янівка, Дарниця, Троєщина вже сформовані громадські організації, які взяли під контроль ситуацію і стежать за чистотою, організовують прибирання і вивіз сміття, приводять ці проблемні території в порядок. Результати просто вражаючі! Ваша думка чи варто міській владі сприяти популяризації та розвитку таких об`єднань громадян? Адже ці акції проводяться не за за кошти з державного бюджету!

— Безумовно! Як я вже наголошував раніше - це як раз той самий формат, якому ми будемо сприяти розвиватися і надалі! Найголовніше що люди самі ініціюють таку діяльність. Вони сказали - "досить!" і не очікують коли хтось прийде і щось для них зробить. Нарешті ми бачимо реальні дії приведення міста в порядок. Місто росте, сьогодні вже є приклади росту такої діяльності, ми спостерігаємо позитивні її плоди, бачимо рух в цьому напрямку. Я впевнений, що за підтримки міської влади, кияни створять нове місто і вже за п`ять років воно буде безпечним і чистим! Подивіться як проходить чемпіонат Євро 2012 р. Не зважаючи ні на фан-зони ні на сьогоднішній спортивний ажиотаж всі заходи проходять спокійно і без сутичок. І це заслуга Киян! Саме Вони є тим потужним стабілізуючим фактором, який і забезпечує комфортність і сучасність нашого містa.

— Багато критики лунає в адресу програм реформування ЖКГ, зокрема системи ОСББ. Чи допоможуть ці інструменти суттєво поліпшити ситуацію і що ще має бути зроблено задля ефективного реформування ЖКГ?

— Філософія ОСББ — це передання функцій управління мешканцям будинку, коли вони беруть на себе відповідальність за свій будинок, прибудинкову територію. Звичайно, будівлі застарілого житлового фонду, де треба провести капітальний ремонт, замінити комунікації — важкий тягар, що ускладнює або й унеможливлює створення ОСББ. Тут краще або залишити традиційні засоби експлуатації будівель, або спершу провести їх капітальні ремонти бюджетним коштом, а потім створювати самоврядну структуру ОСББ чи ОСН — орган самоорганізації населення, якому влада делегує не тільки частину своїх повноважень, а й певні ресурси для їх забезпечення.

Але якщо говорити про комплексну модернізацію ЖКГ — проблеми в жодному разі неможна перекладати на мешканців. 

— Чи бачите Ви можливості для покращення умов ведення бізнесу в Києві, які можуть бути ініційовані і реалізовані на місцевому рівні?

— Звичайно, умови ведення бізнесу формуються державною політикою і мало залежать від конкретного регіону. Але деякі дії ми можемо зробити і на місцевому рівні.

Так, уже в цьому році, Київ підготує ряд конкретних законодавчих ініціатив, що стосуються умов ведення бізнесу - це введення поняття «зареєстрований (віртуальний) офіс, визначення вимог до нього, порядку його роботи, та визначення поняття «місця розташування юридичних осіб».

Цілий ряд проектів, запланованих у рамках реалізації ініціатив «Електронний уряд» і «Зроблено в Києві», спрямований на дерегулювання, а саме спрощення умов відкриття, ведення, закриття бізнесу, зниження кількості дозвільної документації, введення електронного документообігу. Важливими для полегшення ведення бізнесу та створення інвестиційного клімату є запуск нового інвестиційного процесу за принципом «єдиного інвестиційного вікна», коли проект може подаватися тільки в ГУ економіки та інвестицій, проходить прозору процедуру інвестиційних комісій і реалізується інвестором при, в разі необхідності, супроводі інвестиційного агентства. А також «єдиний дозвільний центр», який автоматизує процес отримання дозволів, автоматизує всі етапи отримання дозволу та істотно спрощує цю процедуру для ведення бізнесу.

— Верховною Радою України ухвалена Постанова "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України, Земельного кодексу України та законів України, прийняття протиправних рішень Київською міською радою в період з 2007 по 2010 роки" . Чи будуть скасовані незаконні рішення сесій міської ради за цей період?

— Можу сказати і без комісії на сьогодні вже визнано незаконними та скасовано більше 100 рішень прийнятих посадовими особами Київської міської ради та її виконавчим органом щодо розпоряджень протягом 2007-2010 років землями, акціями, комунальною власністю та іншим майном, належним територіальній громаді міста Києва.

 — Останнім часом все частіше лунають ідеї запровадження так званого «електронного уряду». Як Ви оцінюєте перспективи цієї моделі в Україні і чи є сенс розпочинати з  місцевого, у даному випадку, столичного рівня?

— Я високо оцінюю перспективи впровадження електронного уряду в Україні, і ще вище оцінюю ці перспективи в Києві.

На сьогоднішній день кількість жителів Києва, які мають постійний доступ в Інтернет, перевищує 70% від загального населення, це дуже високий показник і це можливість для нас створити електронну систему взаємодії міста та мешканців, більше інтегрувати городян в систему управління містом.

Тому вже в цьому році ми запустимо оновлений офіційний веб-сайт міста, на якому буде реалізований механізм здійснення зворотного зв'язку з киянами, оцінки різних міських програм — від якості ремонтів під'їздів до благоустрою вулиць, всі міські ініціативи.

Також буде запущений портал з надання адміністративних послуг, наприклад, подавши заявку на отримання дозвільної документації, яку можна буде подати і онлайн, киянин зможе відстежити на якому етапі знаходяться його документи і встигають посадовці в строк.

Крім того, зусилля з реалізації ініціативи "Електронний уряд" в 2012 році будуть спрямовані на впровадження системи єдиного документообігу в КМДА — це дозволить значно прискорити внутрішні процеси та підвищити ефективність роботи адміністрації, яка сьогодні не є зразком ефективності та вимагає впровадження сучасних методів документообігу.

А впровадження у всій Україні - це питання часу, адже окремі проекти вже реалізуються в Вінниці, Дніпропетровську. Це дуже правильно, адже, наприклад, Естонія саме так, автоматизувавши всю країну, змогла стати найпрогресивнішою з пострадянських країн.

— Кожне велике місто має свої унікальні «фішки» у зовнішньому вигляді. Чи варто, на Вашу думку, урізноманітнити в цьому сенсі Київ? Відомі скульптори не одноразово пропонували свої проекти оригінальних скульптур. За якими критеріями такі проекти розглядаються або ж  чи розглядаються взагалі?

— Ми співпрацюємо з багатьма громадськими, науковими та мистецькими об’єднаннями киян. Проекти скульптур, ландшафтних парків проходять публічну громадську експертизу. Так було і є, приміром, зі спорудженням і подальшим розвитком скульптурного парку на Пейзажній алеї. 

Що стосується безпосередньо наших ініціатив — ми вирішили зробити Київ містом не тільки каштанів, а й фонтанів.

В цьому році ми відкрили декілька світломузичних фонтанів, й не тільки в центрі міста. Всі бажаючі можуть подавати свої проектні пропозиції.

2

— В продовження теми культури у нашому місті -  чи достатньо, на Вашу думку, в Києві художніх виставкових центрів? Чи заплановано будівництво нових?

— Стратегією розвитку Києва до 2025 року (ініціатива «Культурна височина») заплановано багато визначних культурних подій, які будуть приваблювати як киян, так і туристів.

Передусім в Києві буде створено інфраструктуру професійного творчого середовища сучасного рівня, де місцеві та іноземні таланти зможуть повною мірою реалізувати свій мистецький потенціал.

Київ має велику культурно-історичну спадщину, але навіть існуюча інфраструктура вимагає значної модернізації:

— Ремонт наявних об’єктів, їх оновлення для відповідності вимогам нового часу (наприклад, реконструкція будинку культури «Більшовик»)

— Відкриття оновленого муніципального музею міста Києва

— Створення кінокластера світового рівня за співпраці з державними органами влади на базі державних та міських активів (існуючі та нові об’єкти, території)

— Створення кварталів культури в районі Києво-Печерської лаври разом з Мистецьким Арсеналом та в районі Михайлівської площі разом із Софією Київською, Михайлівським Золотоверхим собором та історичними пагорбами Пейзажної алеї (у рамках містобудівного плану розвитку Києва), з відповідною туристичною та культурною інфраструктурами

Створення багатофункціонального сучасного концертно-театрального комплексу на більш ніж на 5 000 місць

Для подальшого розвитку культурної пропозиції міста працюємо над тим, щоб створити сприятливі умови для співпраці із приватними інвесторами та меценатами. Відпрацьовуємо варіанти державно-приватного партнерства та заохочення приватних проектів реконструкції та побудови нових об’єктів культурного життя міста (приватних музеїв, театрів, концертних залів тощо)

— Колись досить жваво обговорювалося питання про запровадження єдиної кольорової гами в архітектурі міста і системі контролю за її дотриманням.  - Чи продовжується розгляд цього питання і сьогодні? Яка Ваша особиста думка з цього приводу?

— Ці питання треба виносити на розсуд професіональних архітекторів та самих киян. Особисто я, не як глава адміністрації, а як просто киянин, маю сумнів, що будівлі в так званих «спальниках» слід уніфіковувати. Натомість в історичному центрі слід максимально відновити і відтворити традиційні архітектуру і кольори.

— Традиційно болючим залишається транспортне питання. Чи розглядає міська влада можливість впровадження кільцевої лінії метрополітену, яка сполучала б у найбільш зручний спосіб усі інші лінії?

— Четверта гілка метрополітену, яка пройде на Троєщину, дозволить створити в столиці кільцеву лінію метро. Ми зробили передпроектну розробку четвертої гілки метро, яка проходила б з Троєщини до аеропорту «Жуляни» і далі – в бік Окружної дороги. Це дозволить нам з часом зробити в столиці кільцеву лінію метро. Перший етап будівництва четвертої лінії – це дві станції на правому березі: «Подільська» (з пересадкою на станцію «Площа Тараса Шевченка») і «Глибочицька» (з пересадкою на станцію «Лук`янівська»). Далі йдуть три станції через Дніпро, які вже будуються. Це станції «Суднобудівна», «Труханів острів» і «Затока Десенка». А станцію «Райдужна», яка буде знаходиться на Лівому березі, вже можна закільцювати з червоною, Святошинсько-Броварською гілкою.

— Вся Україна, а особливо її столиця, декілька років чекала на проведення чемпіонату «Євро-2012». З якими непередбачуваними складнощами Ви зіткнулися при підготовці до цього дійства? Які плюси і мінуси Ви вбачаєте для Києва, як одного з приймаючих міст, на цьому етапі?

Чи були використані всі можливості, які відкривалися перед містом, зокрема у сенсі розвитку туризму?

— При підготовці до проведення футбольного чемпіонату перед нами стояло безліч викликів, але завдяки цілеспрямованості й організованості ми успішно впоралися з усіма труднощами й реалізували безліч інфраструктурних, транспортних і туристичних проектів. Судіть самі. До Євро-2012 ми створили приголомшливу інфраструктуру – стадіон світового класу «Олімпійський», два нових термінали в «Борисполі» і міжнародний термінал аеропорту «Київ» (Жуляни). Для зручності киян і столичних гостей запустили 160 нових автобусів і 63 нових тролейбуса, побудували п'ять стратегічних транспортних розв'язок, відремонтували основні транспортні магістралі, які ведуть від аеропорту «Бориспіль» до стадіону і знаходяться біля нього. Вирішили питання розміщення гостей міста під час Євро-2012. Зокрема, побудовано 20 готелів на будь-який смак і фінансові можливості. Щоб підвищити туристичну привабливість нашого улюбленого міста, провели ремонт, реконструкцію та реставрацію майже 300 будинків у центрі столиці, почали встановлювати нові будинкові знаки з дублюванням написів латинськими літерами, розробили 23 туристичних маршрути по місту, підготували сувенірну продукцію, z-карти і фан-довідник. Дві тисячі підготовлених волонтерів допоможуть вболівальникам у фан-зоні, на зупинках громадського транспорту, в аеропортах та інших людних місцях. На Хрещатику відкрито офіційну фан-зону Євро-2012 на 70 000 чоловік. Основною ж нашою метою було і є створення висококласної міської інфраструктури, яка довгі роки буде служити киянам та гостям столиці. Це розв'язки на Московській площі, біля мосту Метро, на Столичному шосе, на примиканні Дніпровського спуску до Набережного шосе і біля моста Патона тощо.

Щодо мінусів. Багато киян відчують незручності, зокрема, спричинені вимогами безпеки. Серед них - обмеження в пересуванні комунальним і власним транспортом під час чемпіонату. Так буває і родині, яка запросила гостей: прибратися в квартирі, накрити стіл, зустріти запрошених, провести, помити посуд…  Але нам, українцям, гостинності не позичати.

— Серед членів Парламентського клубу, часописом якого є наш журнал, є багато досвідчених спеціалістів, у тому числі й у галузі містобудування. Чи цікаво Вам було б завітати на засідання Клубу, присвячене проблемам Києва та Київської області. та вислухати і, можливо, прийняти до уваги конкретні пропозиції  щодо вирішення тих чи інших питань?

— Звичайно, це цікаво. Однак краще організувати таку зустріч  одразу після Євро. Хочу наголосити, що у нас розроблена та затверджена Стратегія розвитку Києва до 2025 року, яка включає в себе багато проектів. На електронних ресурсах міської влади оприлюднено проект Генерального плану розвитку Києва. Зараз розпочався другий етап громадських слухань проекту. Ініціативні групи киян збирають підписи за проведення першого столичного референдуму, серед питань якого є й затвердження базових проектних рішень Генплану, які мають забезпечити захист історико-культурної спадщини і природного потенціалу міста та формування сучасних стандартів комфортної життєдіяльності людей. Створено кілька дорадчих органів, які вивчають зауваження пропозиції, роблять їх попередню експертизу. Якщо у Вас є що запропонувати - пропонуйте.

Будемо вдячні.

Депутатський клуб «Парламент»

ініціює проведення круглого столу на тему «Перспективи розвитку Києва та Київської області» 06.07.2012. Бажаючих презентувати свої проекти та ідеї просимо заздалегідь звертатися до

Дирекції Клубу.

Для отримання детальної інформації щодо часу і місця проведення круглого столу та реєстрації звертайтеся:

(044) 2093029

(050)5330943

(096)5445670

Email: arnardep@gmail.com