Монополія на владу

Редакція поцікавилася у народних обранців їхнім ставленням до авторитаризму як до форми політичної влади, а також необхідністю його залучення до українського суспільства  задля наведення ладу і виправданості відмов демократичних свобод заради матеріального благополуччя

Тарас Чорновіл

unian_373388

Безумовно, є і певні винятки з правил, але, на превеликий жаль, досвід показує, що будь-який авторитаризм автоматично переходить у нацизм, фашизм, більшовизм і що завгодно інше. Я розумію, що для перехідного періоду тих суспільств, які недавно ще тільки вийшли від феодалізму, можливо, авторитарна влада сьогодні є певною запорукою. Таке можливо в окремих азіатських спільнотах, у тому самому Афганістані. Але для будь-якої європейської держави говорити про авторитаризм абсолютно неприйнятно. Звісно, серед людей лунають подібні настрої щодо необхідності запровадження авторитаризма в Україні. Суспільству просто надокучив хаос.

У нас дуже багато говорять про демократію ті люди, хто її руйнує найбільше. А демократія це є процедура. Це навіть дуже жорстка процедура. Є закон, є право. Це право виписане в конкретних параграфах конкретних законів. Основа демократії, по-перше, це, коли кожен має стільки прав, скільки йому дано законом і немає права «засунути руку» туди, куди йому не передбачено законом. Ну, а по-друге, перед законом усі рівні. Те, що у нас є сьогодні, це абсолютно не демократія. Це хаос, який з демократією немає нічого спільного.

А от щодо питання, чи варто погоджуватися на утиски демократії заради матеріальних благ, маю таку думку. Дуже часто всі ті, хто приходить з майбутньою диктатурою та прагненням стати диктаторами говорять так: «Ми вам дамо хліба, а ви нам віддайте трошки свободи». Коли ж забирають свободу, тоді перестають давати хліб. У всіх диктаторських режимах закінчувалася справа або голодом, або бідністю. Згадаймо голодомор в Україні, страшний голод в Північній Кореї, голодне нещасне життя і потім страшна руїна у Другій світовій війні для німців. Навіть сьогоднішня Білорусь, хоч і протрималася 10 років, утім обвал настав. Тому не варто вірити в такі постули, що трошки віддасте демократії, трошки більше будете їсти. Як правило, це дуже швидко обвалюється.

Анатолій Кінах

unian_286235

В умовах, коли держави проходять серйозні іспити, особливо в системних кризових явищах, повинна діяти чітка вертикаль державної влади, і Україна не виняток. Вона повинна концентрувати навколо себе інтелект, ресурси, кадри, вміння захищати національні інтереси і забезпечувати розвиток. Це дуже важливий чинник. Але така вертикаль працює ефективно тільки тоді, коли вона спирається на зворотній зв’язок із суспільством. У свою чергу, суспільство розуміє етапи, ризики і кінцеву мету, в тому числі всіх складових стратегічної політики держави. Тоді така вертикаль працює на користь.

Дуже важливо, щоб ця вертикаль наповнювалась, в тому числі, пріоритетами, довкола яких об’єднуються всі, не залежно від політичного кольору. Я впевнений, що Україна знаходиться на дуже складному етапі свого розвитку. По суті, ми формуємо всі складові демократичного громадянського суспільства конкурентоспроможної держави в умовах величезної кількості ризиків і викликів. Я впевнений, що коли ці стандарти й параметри будуть витримані, то ніяких загроз до авторитаризму не буде. Утім, це повинно бути спільною справою всіх, не залежно від політичного кольору, особистої чи внутрішньої конкуренції.

Андрій Шкіль

95337

Жодних плюсів у явищі авторитаризм не бачу. Власне, авторитаризм від тоталітаризму відрізняється нюансами. Тому не варто плутати авторитетну владу і авторитаризм. Тобто, беззаконня, яке зіждеться на культові вождя і авторитетної влади. На жаль, ця різниця багатьом малозрозуміла. Вважаю, що суспільству ніколи не варто відмовлятися від демократичних проявів заради благополучного життя. Навіть від мінімальних норм демократії не варто відмовлятися. Адже демократія це завжди конкуренція думок, ідей.

Це, перш за все, кроки влади, які погоджуються суспільством. Для прикладу, візьмемо ставлення до іноземців у густонаселених країнах, таких, як Франція, США. Там є спеціальна служба, яка займається міграцією мігрантів. Є, безумовно, різні підходи, але в будь-якому випадку вони погоджені з суспільством.

Володимир Ар’єв

489614

Ніколи в слов’янських державах авторитарна система не призводила до ладу. Україна історично є країною, де панують одні з найсильніших європейських демократичних традицій. Коли в Західній Європі палили жінок на вогнищах, у нас обирали гетьмана на виборах. Коли на місці Червоної площі ходили ведмеді по болотах, у Києві князем проводилося народне віче. Тому тут у людей в крові саме потяг до демократії. Авторитаризм завжди, як, власне, у нинішній час, призводить до того, що людина, яка отримує абсолютну владу, абсолютно розбещується. Щодо того, чи варто людям відмовлятися від деяких демократичних проявів заради добробуту, скажу так: коли міняєш свободу на гречку, то тоді така нація не гідна того, щоб її поважали. Власне, будь-яка людина, яка обмінює те, що даровано Богом на матеріальні блага, робить злочин проти своєї нації.

Святослав Піскун

unian_38482

Україна – це країна історичної демократії, починаючи ще з Запорозької Січі. І ніколи в цій країні не буде авторитаризму. Вважаю, що у цього явища є лише мінуси, адже людина може просто зійти з розуму і завести всю державу в розпач. Переконаний, що не можна погоджуватися людству на утиски демократичних проявів заради матеріального благополуччя.

Лілія Григорович

unian_47237

От ми з вами і маємо не диктатуру, звичайно, але у м’якій формі авторитаризм. Тотальна парламентська більшість. А суди, прокуратура, місцева влада... Я би не сказала, що все це впливає в позитивний бік. Вважаю, що від явища авторитаризму самі лише мінуси. Що ми зараз бачимо на прикладі арабських народів. Навіть мусульманські країни по 30-40 років те саме правління терпіти не можуть. Дуже добре, коли є сильна виконавча влада, яка керується засадами демократичного централізму.

Сильне громадянське суспільство – найкращий спосіб управління. Щодо теми про відмову від деяких демократичних проявів заради кращого матеріального життя, то тут слід розмірковувати, на якому етапі знаходиться держава. Якщо, наприклад, після війни і треба всім зосередитись, щось зробити аби вийти з якоїсь кризи, то можна на якийсь час від чогось утриматись. Але тільки на якийсь час. Природа людини – це відповідальне громадянське суспільство.