За що посадили Луценка?

Першого наркома НКВС Генріха Ягоду розстріляли у 1938 році не за Соловки,  а по справі Бухаріна-Рикова як члена «право-троцькістського» блоку.

Другого наркома НКВС Миколу Єжова розстріляли у 1940-му не за масові репресії та 1937 рік, а за цілий аморально-побутовий «букет»: педерастія, алкоголізм, розтрата майна та підготовка заколоту проти тов. Сталіна… 

Третього наркома НКВС Лаврентія Берію розстріляли у 1953 році за те, що він начебто був англійським шпигуном…

Його наступник – Сергій Круглов у 1960 році був виключений з партії, до цього позбавлений пенсії та квартири. Закінчив життя – потрапив під потяг…

Багаторічний міністр МВС СРСР, наш земляк Микола Щолоков, який керував міліцією з 1966 по 1982 роки, до суду не дожив – застрелився у 1984 році.

Міністр МВС незалежної України Микола Кравченко теж кажуть застрілився…

Інший очільник МВС Василь Цушко зазнав чимало переслідувань після відставки 2007 року…

Дійшла доля й до Юрія Луценка. За що його судять? За реальні справи, чи за перші-ліпші порушення, що потрапили у поверхневе поле зору слідчих?

Ми вирішили зібрати різні точки зору парламентаріїв, і ось що нам відповіли.

Ярослав Сухий, фракція Партії Регіонів

unian_373394

Я завжди відповідав і вам скажу: рішення судів я не коментую, бо рішення суду потрібно виконувати. Його судили за конкретні злочини.

Я, наприклад, особисто вважаю, що його не обов’язково було «закривати». Він ходив на допити, давав свідчення…

Те, що він такий чоловік дивний, знервований, екзальтований, то я вам скажу – у залі половина таких! Я сам не подарунок… За це не судять.

Але, чому так сталося? Ми не дізнаємося найближчим часом… Може через кілька років стане відомо, в чому там була причина… А поки що йому були пред’явлені конкретні звинувачення.

Мені просто ось що здається: і його, і Юлію Тимошенко захищали якісь некомпетентні адвокати. Замість захисту з аргументацією, пішло політиканство – «сам дурак!». Метод дискредитації суду аби оправдати підсудного – абсолютно неефективний. Не було б судді Кірєєва – був би інший.

А тепер пішло щось зовсім незрозуміле. Нібито за те, нібито не за те. Мені важко сказати. Я бачу вирок суду.

Михайло Волинець, фракція «БЮТ-Батьківщина»

unian_325813

Усі звинувачення – це брехня, бо якби там були якісь корупційні моменти, то якраз їх би і підняли. А так нічого немає, то «вішають», вибачте, що попало.

Це розправа над сильним політичним лідером, харизматичним, здатним організувати інших… Він, я би сказав, спеціаліст по протестним акціям. Я теж таким являюсь. Тому я розумію його силу і загрозу для влади.

Наскільки він був ефективним менеджером? Скажімо, його другий прихід на посаду міністра МВС – вже Луценко був як фахівець…

Тут знаєте що цікаво, коли людина знаходяться в системі, то йдуть по коридорах наче в стійлі, і там такий корпоративний світ формується, не дуже… Система керує людиною. А коли людина приходить з боку, вона багато несе із життя з собою, і вона бачить своїми очима що треба змінити… Тобто це як лікарі, яких шість років вчать, а потім вони не здатні побачити засоби народної медицини…

Я б не сказав, що система затягнула його, очевидно він загравався в деяких речах, безумовно, що він не був до кінця фахівцем, але він не став ментом!

Євген Царьков, фракція КПУ

unian_401328

Мое мнение, с учетом того, что мы политические оппоненты, тем не менее – это высосано из пальца. И за те нарушения, которые он якобы допустил, это – чрезмерная мера. Понятно, что это политическое решение. Как я слышал в кулуарах: «Нечего было к Ахметову на БТРе заезжать…» Поэтому, вот эта одна фраза в парламентском зале – это ответ на то, что происходит.

С другой стороны, я хочу сказать: Юрий Луценко, когда был министром,  прекрасно знал, что такое система, и тоже применялись эти методы.  То есть то, что такое направить «маски-шоу» и разобраться с оппонентами – такое тоже было.

Поэтому, к сожалению, это болезнь самой системы… Сведение счетов: одни пришли – тех давят, вторые – других… И причем, что интересно, и эти уже готовят отступной вариант, потому что они не вечные, и знают, что рано или поздно для них начнется новый передел. Поэтому, с точки зрения права, не соответствует то давление на него тем нарушениям, которые он допустил, это однозначно.

Слабая реакция самой системы МВД была потому, что «непрофильных» не любят. Это была большая ошибка, когда мы начали повторять якобы опыт западных стран, натянутый за уши. В Пентагоне бы сроду гражданский не пришел к власти.

Система его отторгла. Он был чужой, потому что человек, который не пропахал снизу вверх, который не прошел все ступени системы, не был постовым… Он не воспринимался системой. Соответственно, мы не должны недооценивать милицейское лобби. Если бы он был «свой», если бы он не старался из милиции сделать жандармерию, – то возможно, что были бы другие последствия.

То есть, особых усилий никто не проявлял в защиту Луценко не как человека, а как министра, только из-за того, что он старался сделать из милиции обычный гражданский институт, чего было делать нельзя… Соответственно, если бы он повел себя лояльно, как это делают многие приспособленцы, то однозначно, он бы вышел, как экс-глава таможни и многие другие…  А когда человек занял политическую позицию, или как говорят в кулуарах – встал в позу, то это и вызвало соответствующую реакцию.

Тарас Чорновіл, позафракційний

unian_373388

Що стосується цього випадку, то в нас взагалі дивне правосуддя. Я так розумію, що завдання було не розкрити злочини, не навести справедливість, а реально посадити, «закрити», тобто завдання зовсім інше, із суттю справи не пов’язане.

Я чув, скажімо так, досить багато речей, і колись, коли я був у фракції ПР (це було давно), а Юрій Луценко був міністром, я по деяких питаннях піднімав галас, коли були певні підозри, наприклад – щодо конвертаційних центрів тощо. Ми робили багато шуму щодо невиправданих безперервних польотів до Криму і назад службовим літаком, інші речі…  

Я не можу щось про це говорити, тому що ці речі ніким не розслідуванні. І тому, оскільки навіть слідства по них не було, – значить не винен. Поки що, принаймні. Але те, що його почали судити за тими справами, які просто абсурдні…

По водієві, по-перше, там Луценко взагалі ні при чому, там Турчинов погоджував його штат, стоїть його підпис…

Я думаю, що коли вийде на волю Луценко, то він трошки спитає своїх друзів по опозиції… Що це таке: ви натворили, а я сиджу?

Тому ця справа не варта виїждженого яйця. Єдине, що можна було б зробити – через суд у порядку цивільного розгляду  зобов’язати Луценка повернути розтрачені гроші.  Це здається десь 40 тисяч гривень.

По справі щодо святкування у Палаці «Україна» – воно десь виглядає неморально. Дійсно, була постанова уряду, підписана ще Юлією Тимошенко, де заборонялося проведення помпезних святкувань з метою економії бюджетних коштів. Але вся проблема, що та ж сама Тимошенко прийшла з великим букетом квітів на це святкування… Очевидно, що своїм прикладом вона демонструвала, що це свято було санкціоновано урядом.

Друге, постанова Кабміну – це не закон, прийнятий Верховною Радою. Тому ця справа теж висмоктана з пальця. Вона настільки розбивається, вона навіть юридичної складової як такої немає. Що стосується певних рішень по справі Ющенка, то воно взагалі не мало жодних наслідків.

Тут проглядається фактор притягування за вуха, а кінцевий контекст – йому або мстять, або виховують… За того ж Колеснікова… Луценку за довгий язик мстять!

Але є іще друга версія. Якщо Тимошенко тільки мстять та усувають, то Луценка усувають до пори (мені здається). Його тимчасово усунули до виборів, тому що треба розкрутити «Сеню Кролика». Завдання основне – щоб ніхто не заважав і лідером опозиції став Яценюк.

За відсутності Тимошенко і Луценка – на безриб’ї і рак – риба.

Я думаю, що Луценка зараз притримують, аби він не заважав зробити кар’єру Яценюку, після того, як вибори відбудуться, щоб Яценюк не загрався (бо цей хлопчик має великі амбіції та інколи забувається «хто морковку у будку кидав» – це такий вислів є), – після виборів є велика ймовірність,  що Луценка можуть випустити. Тому що мститися він буде, але здається, що більше – зводити порахунки не з регіоналами, а з тими колишніми друзями, які його зрадили.

Його дружина днями зробила дуже знакову заяву [звинуватила Яценюка у байдужості до долі вищезгаданих політв’язнів – прим.] Тому я думаю, що після виборів спливає половина його терміну, коли можна застосувати умовно-дострокове звільнення. Його можуть спокійно звільнити без жодних порушень КПК і я думаю, що так напевно і відбудеться. Щоб вибори пройшли так, як треба, але після виборів, у разі чого, – щоб Кролик знав, що можуть і покусати…